Глава 12

Спала я, на диво, добре. І зранку прокинулась лише з легким головним болем та невеличким першінням у горлі. Цікаво, а це так подіяли ліки чи близкість Матвія? Так, Оксана, ану заспокоїлась. Нам ще тут не вистачало закоханості в цього придурка. Те, що він був милим — це була одноразова акція. Це все та сама заразюка, що постійно отруює моє життя. Так, інколи він схожий на людину, проте це лише тимчасовий обман. Десь таки всередині цього всього є краплинка людяності. Або він справді в усьому шукав власну користь, і йому просто це було вигідно.                                                                      

А от і він, до речі, йде з якоюсь тацею. І судячи з запаху, що миттєво проникнув до номера, це їжа. Це ж треба, яка турботливість. Так, я все зрозуміла. Я померла і зараз знаходжусь в раю. Хоча, тоді тут би був хтось приємніший, ніж він.                                                                                                         

- Прокинулась? - посміхнувся Матвій. - Так, зараз тобі треба випити ліки, а потім поїсти. В нас ввечері зйомка, і ти маєш бути у формі. Ніяких відмов чи протестів я не приймаю. Не думаю, що в тої плани входить відмовитись від зйомок та поїхати додому ні з чим. Ми ж не знайдемо нову Мелоді так швидко і зірвемо всі терміни.                                                                                                                                            

Ну так, звичайно він турбується про те, аби я змогла бути присутньою там. Це ж фільм дуже важливий для нього. Цікаво, чим же? Грошенятки потрібні? Невже не вистачає на нову машинку. А може й на дівчат та клуби. А взагалі, чому це мене має турбувати. Мені ж байдуже на нього.                                 

- Дякую. - сказала я, випиваючи якусь таблетку. - Звідки ти стільки знаєш про простуди. Загуглив чи що?                                                                                                                                                             

- Моя молодша сестра в дитинстві дуже часто хворіла. І я з нею сидів поряд. От і довелося вивчити. - посміхнувся він. - Інколи крім нас нікого не було вдома, а її саму лишати на довго не можна було. Тому, я мав лише прибігти в аптеку, швиденько розрахуватись, та поспішати назад. Ото і знаю тепер всякого. Як бачиш, колись то знадобилося.                                                                                                                

О, так в нього і сестра є. Сподіваюсь, нормальніша за нього, а він один в мами такий особливий. Та все ж, маю зізнатись, мені була приємна його турбота про мене. Якби на його місці був хтось з нормальнішим характером, я б навіть змогла отримати задоволення від своєї застуди. Але це все ще був той Придурок.                                                                                                                                          

***                                                                                                                                                                     

До вечора мені й справді стало легше. Легкий головний більш трохи заважав, проте я старалась не звертати на нього уваги. Адже час був їхати на зйомки. Сьогоднішня сцена мала проходити в якійсь альтанці на схилі гори, де мала відбутися розмова Мелоді та Кайла. А ще поцілунок... І на цей раз, я вже була готова до цього. Я читала в сценарії, що Мелоді була на якомусь прийомі разом з усією командою. І чи не вперше при такому скупченні людей дівчина не взяла з собою плеєр, аби заглушити чужі думки. Тому, їй дуже важко, а Кайл підтримає свою кохану.                                                             

Мене вдягнули в довгу та неймовірно гарну червону сукню. Візажисти ж одразу прийнялись робити макіяж та зачіску. Сцену з відвідуванням вечірки ми знімемо завтра, адже для цього потрібна масовка і присутність деяких акторів другого плану, що сьогодні не могли бути на знімальному майданчику. А так, як Павло дуже любив економити час, ми знімаємо це зараз.                                                                      

За годину, я вже була готова. От тільки в дзеркалі я себе не впізнала. З мене зробили справжню красуню, таку, якою була Мелоді. Від Оксани ж тут майже нічого не лишилося, лише якийсь натяк. І від цього стало трохи не комфортно. Та все ж, варто пересилити себе, адже це світ великого кіно. Тут діють інші закони. Взувши чорні босоніжки на високих підборах, я була готова. Ну що ж, сподіваюся, на цей зйомки пройдуть вдало. Хоча, з моїм кармічним талантом до якихось невдач, може статися будь-що.                                                                                                                                                                    

Зібравшись з силами, я пішла на знімальний майданчик.                                                                      

Ох, святі ж пічєнюшечкі. Як перестати витріщатися? Матвій був в костюмі, весь такий гарний та офіційний. І ух, як же він йому пасував. Як там Аня каже, гарячіший за пекло? Так поряд з ним було ще спекотніше. Дайте хтось мені сонцезахисний крем. Але я ж йому в тому не зізнаюся. Ще ж маю поки трохи клепок в голові. Хлопець так само не зводив з мене очей. І я бачила, що він вражений. Ще би, я ж зараз прекрасна. От тільки йому подобалась не справжня Оксана, а лише образ.                               

- Виглядаєте неймовірно. - сказав Павло Радивілов. - Ми починаємо з того, як Мелоді стоїть в альтанці, і до неї підходить Кайл. Оксано, ти маєш зобразити страждання та розгубленість. А от від Матвія я очікую побачити справжню підтримку. Мотор... Почали.                                                                      

Я підійшла до краю альтанки, та почала дивитись на гори. Вони були такими прекрасними, що аж дух перехоплювало. Такі величні, та мовчазні. Скільки ж таємниць вони приховували... Певно, не знає ніхто. Та зараз потрібно налаштуватися на драматичний момент та поцілунок.