Глава 27:

Ось і не помітно підібралося тридцяте грудня. Невже завтра новий рік?

Сьогодні оскільки почалися канікули ми з Євою йдемо на шопінг, купляти подарунки рідним та сукні на вечірку. Як же без цього.

Коли я була вже повністю зібрана та виходила з будинку мені прийшло повідомлення він Євгена "Добрий ранок моя принцеса!❤️ Гарного тобі дня, знаю що він буде дуже продуктивний. Люблю тебе ❤️", читаючи це повідомлення мій настрій ще більш став кращим і тому я вирішила відповісти "І я тебе кохаю💞".

Зустрівшись з Євою ми поспішили в торговий центр.

Все так красиво прикрашено, привітні продавці з усмішкою на всі тридцять два із колпаками на голові діда мороза. Всі спішать та метушаться у погоні за кращими подарками для рідних. Панує такий затишок і атмосфера, що самій хочеться усміхатися і співати "Jingle bells".

Проходячи повз черговий дитячий магазин, ми не могли просто пройти.

-Просто подивися яке воно все миле та маленьке, невже ваша дитинка буде такою маленькою-звернулася я до подруги яка перебирала повзунки.
-Чесно, я й сама не до кінця вірю, що стану мамою... Це моя дитина-вона поклала руку на животик.
-Ми не знаємо ще стать, але будь ласка, давай візьмемо цей милий костюмчик.
-Який ж він красивий, ми змушені його взяти.

Розплатившись на касі за дитячий комплект в який входить біла шапочка, білий костюмчик з капішоном формі зайчика та з вушками, і тапочки теж у вигляді зайки.

Я обожнюю обирати подарунки для близьких, тому з задоволенням почала їх вибирати.  Батьку я купила набір інструментів, бо щось ремонтувати це його слабкість, Надії "домашній набір" в який входить махровий затишний халат та тапочки, Евеліні я купила парфуми, Єві набір дорогої хорошої косметики (ну звичайно без неї) для Діми машину на пульті і для  найдорожчої людини після мого маленького хлопчика я замовила картину зоряного неба в день нашого знайомства, а на іншій стороні наша фотографія і гравіювання "Наше кохання вічне в наших серцях". Так саме в серцях і не більше......

А ось сукні ми з Євою шукали набагато довше.  Але свою ідеальну сукню я знайшла, а ось Єва ні. Їй був замалий розмір S, а M завеликий.

-Як? Скажи як я не влізаюся в S? Невже я вже набрала?-почала з ужасом в очах говорити Єва.
-Ну звичайно, хоча по твоїй ідеальній фігурі цього не скажеш. Ти ж і в зали ходила і сама качалася. Але зрозумій, це вагітність, а під час вагітності твій малюк росте і разом з ним твій ідеальний животик. За ради такого щастя можна ж потерпіти і не переживай ми зараз їдемо в інше ТЦ і не підемо звідти без ідеальної сукні.
-Як же я тебе люблю -вона мене обійняла.

Поїхавши в інше ТЦ ми там блукали до самого вечора і все ж таки знайшли їй ту саму сукню.

Попрощавшись ми роз'їхалися по домам. Вдома я аж до самого сну розмовляла по Facetime з Євгеном. Як же я за ним скучила, вроді пройшов один день, а це як вічність. Ну але потрібно звикати як би боляче не було, ну але цю погану гру задумала явно не я.
 

Красиво упакувавши всі подарунки я лягнула спати та зразу поринула в сон.

Ранок видався дуже важким, прокидалися я аж ніяк не хотіла, але мій будильник був явно проти мене. Нащупавши телефон на тумбочці я з закритими очима намагалася вимкнути його, але аж ніяк не виходило, тому прийшлося прокидатися.

Заглянувши у вікно я натягнула широчезну посмішку. Сьогодні тридцять перше грудня, а це означає що? Правильно, сьогодні всі готують смачненькі салати і моя найулюбленіша справа наряджати ялинку. Кожного року ми їздимо за новими іграшками, але цього потрібно ще й ялинку прикупити.

Одягнувши джинси та тепленький светрик з надписом "Merry Christmas" так, так це ще одна традиція. Макіяж я сьогодні не робила, оскільки вечером піду до візажиста.

Спустившись на перший поверх доносився шикарний запах панкейків.

-М-м-м-м, смакота-простогнала я собі під ніс.
-О, ти вже прокинулася? Сідай скоренько снідати-вона мені посміхнулася і обійняла.

Поснідавши я з батьком і Евеліною поїхали за покупками, а Надія з Дмитриком залишилися вдома готувати.

Довго бродивши по ТЦ, було не в покарання, а в щастя. Всі веселі, з чудовим настроєм, бо завтра на роботу нікому не потрібно.

-А ця як тобі?-спитала я в Евеліни, показуючи кульку.
-Ваууу, вона така красива-Евеліна взяла її в руки і після чого поставила в корзину.-Однозначно беремо!
-Ти підеш зі мною до візажиста?-спитала я в дівчини.
-Напевно, що ні. Я собі сама зроблю легкий мейк.
-А ти доречі з ким йдеш на вечірку? Якщо хочеш, можеш з нами піти-запропонувала я на диво щасливій дівчині -Ей, ти чого так смієшся?
-Мене запросив Юра.
-А це ще хто?
-Пам'ятаєш ми з тобою ходили в салон красоти на манікюр?
-Ну і?
-До нас підійшов тоді хлопець і я дала йому свій номер телефону так от якось все так закрутилося, що ми ідемо разом на вечірку.-я була дуже рада за Евеліну, бо бачила на її обличчі щастя, а це хіба не саме головне?
-Дівчата, на вас ще довго чекати? Мене вже одна бабуля вдарила кульком через те, що я просив продавщицю зачекати на вас з корзиною, бо ви підходите, а вас все не було та не було.
-Ой, не удобно вийшло-ледве сказала я, оскільки заважав сміх.
-Ви-вибач-сказала Евеліна і знову залилася сміхом.
-Дуже смішно!-батько взяв корзину і пішов до каси, а ми з Евеліною тримаючи за животи який дуже болів від сміху, поплентилися за ним.

Приїхавши додому ми встановили нашу ялинку та почали її прикрашати. Новорічні пісні на фоні додавали ще більшої атмосфери цій казковій порі. Це було дуже весело. І я відчувала, що це моя справжня сім'я яка мене любить і підтримає моє любе рішення.

Коли ми закінчили я заколисала Діму і пішла в свою кімнату. Взявши весь необхідний одяг, щоб переодягнутися я поїхала на макіяж.

Дві години наді мною чаклував майстер і вуаля, все готовою. Я зайшла в вбиральню та одягнула своє плаття та туфлі. Вийшовши в зал я почула зразу багато компліментів від дівчат. Глянувши на себе в дзеркало я усміхнулася, бо була впевнена, що Євгену сподобається. Я була 
витонченому білому платті яке складається з двох частин.  Нижній шар комбінації - просте плаття-футляр на тонких бретелях з короткою спідницею.  Друга частина - плаття-максі з білої сітчастої тканини з флоковим напиленням.  По всій довжині планка з гудзиками, відкладний комір і класичні широкі манжети акцентовані за допомогою рубашечной тканини.  Довга багатоярусна спідниця прикрашена воланом на подолі. Макіяж який тільки підчеркував цю легкість і локони.