Глава 22:

Я вийшла з машини і я не могла повірити, що ми приїхали в студію де записують зірок. Це була моя напевно мрія, хоча б подивитися на будівлю, а зайти взагалі страшно... Туди ж не випускають будь-кого.

-Ти мене сюди на екскурсію привіз?
-Майже-він якось дивно усміхнувся.

Ми зайшли в середину і почали підійматися по сходах на другий поверх . Зайшовши в середину я й завмерла... Переді мною сидів Ендрі Джонс. Один з найкращих продюсерів України, а може й світу.

-Добрий день -сказала я і сильніше вцепилася в руку Євгена.
-Добрий день, так це ви на прослуховування?
-Так-твердо сказав Євген, а я заклякла від страху.
-Ну тоді проходьте, бо в мене немає часу. 
-Давай іди-сказав мені Євген.
-Я?
-Вона?-спитав продюсер.-А хіба прослухову...
-Ні, ні, ні. Все правильно! Мала прослуховуватися дівчина.
-Ну добре, проходьте. Це напевно менеджер щось напутав.

Я скинула куртку та увійшла в студію звукозапису. Коли я співала я просто закрила очі і повністю віддалася пісні, а співала я John Legend – All of Me.

Вийшовши я полегшено видихнула і зразу поглянула на здивованого Євгена. Він ніколи не чув як я співаю.

-Євген, можеш нас залишити. Нам є про, що поговорити.
-Гаразд, я тебе буду чекати в машині.-я йому кивнула і він вийшов.
-Як вас звати?
-Юна.
-Юночка, в тебе є всі преспективи в подальшому, зовнішні дані ти теж маєш і це не менш важливо в шоу-бізнесі. Ти напевно знаєш, що моє постійне місце роботи в Америці, а сюди я приїзджаю та шукаю нові голоси.
-Так-к-к.
-Після нового року пропоную тобі полетіти зі мною і будувати твою музичну кар'єру.
-В Америку? Я?
-Так, ну так що?
-Ну я не знаю... Все залишити і полетіти, а школа? Друзі? Сім'я?
-Ну тут вже потрібно вибирати, кар'єра або ж сім'я. А в школі вже Американській довчишся. 
-Я не можу зараз прийняти рішення.
-Я даю тобі рівно місяць. Ось мій номер-він передав мені візитку -дзвони в любий час.
-Добре, до побачення!
-До побачення!

Вийшовши з кабінету серце закалатало з неймовірною швидкістю. Невже сам Ендрі Джонс щойно запропонував мені бути моїм продюсером та ще й полетіти в Америку... Офігіти! Євгену поки я нічого не буду говорити.

Всівши в автомобіль відчуття в мене були двоякі...

-Ну як? Що він говорив?-накинувся з питаннями Євген.
-Сказав, що музика це не моє.
-Ти зараз жартуєш? Ти шикарно співаєш! Я навіть не думав, що настільки якщо чесно...
-Євген давай поїдемо вже?
-Ну добре.

Поки ми їхали мені прийшло смс від невідомого номера "Привіт, можливо погуляємо?". Я нічого не відписувала, я ж навіть не знаю хто це.

-З ким переписуєшся?
-З Євою-збрехала я.
-Доречі новий рік вже близько, маєш якісь плани?
-Ще ні, а що?
-Мене просто запросили на вечірку і там буде і Єва з Максимом і Евеліна, я хочу, щоб ти теж зі мною пішла.
-Я не проти.
-Ось і чудово.

Ми під'їхали до мого будинку та коли вийшли з машини, Євген зразу припав до моїх губ. Він цілував мене з таким трепетом, теплом, можливо навіть і любов'ю.

Коли ми відсторонилися ми попрощалися та я пішла до будинку.

Повечерявши з батьками я щаслива пішла у свою кімнату. Поки я вирішила нікому не розповідати про продюсера і тримати цю радість в собі.

Ранок*

Прокинулася я з чудовим настроєм. Одягнувши фіолетову блузу та джинси моми я пішла робити макіяж. Макіяж я зробила сьогодні мінімальний і виглядав він дуже природньо.

Поснідавши ми з Евеліною пішли до школи. Дорогою ми розмовляли та обговорювали наші вбрання на світському заході. За нашими балачками ми ледь не пропустили поворот до школи.

Ще я вирішила відповісти на вчорашнє повідомлення: "Це хто?" і відповідь прийшла моментально " А ти вже мене забула?😉 Ось ти наприклад з моєї голови аж ніяк не виходиш. Я Остапенко Андрій"-я й зовсім про нього забула...
 

На вході в школу мене вже чекав Євген. Він солодко припав до моїх губ, а дівчата які за ним бігали лише важко вздихали.

-Привіт!-сказала я відірвавшись від його губ і посміхнулася йому.
-Привіт, красуня! Йдемо всередину, бо відчуваю, що ти вже замерзла. Руки льодяні- я натягнула ще ширшу усмішку та ми переплівши наші пальці зайшли в середину.

Уроки проходили дуже весело. Цілий час дурачилися з Євгеном і тому на уроках була дуже не уважною.

Під час перерви мені зателефонувала Єва. 
-Привіт!-сказала вона.
-Привіт!
-Які на сьогодні плани?
-Поки ніяких, а що?
-А як тобі ідея сьогодні погуляти?
-Двом?
-Звичайно, що ні! Нащо ж нам тоді хлопці?
-Ну гаразд, а на яку годину?
-Ну думаю десь на сьому.
-Окей, тоді до зустрічі!
-Папа.

Скинувши виклик я пішла та повідомила Євгену, що вечером ми йдемо гуляти. 

Після школи я попрощалася з Євгеном та пішла додому.

Вдома я пообідала разом з Евеліною та пішла в свою кімнату. До сьомої години в мене, ще було три години і тому я всіла робити домашнє. Через годину мук, домашнє було виконане повністю, тому прийшов час чаклувати над собою. Одяг я не змінила, лише зробила макіяж. Закінчивши із стрілками, я намалювала губи ніжним рожевим блиском та спустилася на перший поверх. Там я взулася та одягнувши куртку вийшла з будинку, де на мене вже чекав Євген.

-Це тобі!-він дав мені букет моїх улюблених рожевих троянд. 
-Спасибі- я поцілувала його в щічку та обійняла. 
-І це все?-запитав він, смішно вигинаючи брову. 
-Все-сказала я з посмішкою на обличчі і сідаючи в його авто лише йому підмигнула і від таких дій ми залилися сміхом.

Доїхавши до стадіону, ми з Євгеном вийшли з авто і направилися до закоханої парочки яка зараз сидячи на трибунах невпинно цілувалася. В них все так по справжньому... Згадуючи, що скоро ми з Євгеном розійдемося мені стало боляче і тому враз вираз мого обличчя змінився.

-Ей, чого моя принцеса сумує?
-Все нормально-я натягнула посмішку.
-Я бачу, що ні! -він мене поцілував- До цієї теми ми ще повернемося!