Гра чи все-таки кохання?

Глава 17:

Зараз я стою під струменем гарячої води і розслабитися воно зовсім не допомагає. Вийшовши з душу я знову лягла. В школу я не пішла і зараз я просто лежу і дивлюся в потолок. Невже ця ревність, пристрасть, поцілунки були фейком і в нього це ніяких почуттів не викликало, а я закохатися встигла. Навіщо ця вся гра? Я ж не робот, а людина і мені боляче, в мене ж теж є почуття.  По щоках знову прокотилися зрадливі сльози, але я поспішила їх витерти.

-Все! Тепер я все зроблю, щоб ти закохався в мене, пересплю, щоб він добився своєї цілі, а тоді просто піду з його життя. -сказала я дивлячись на себе в дзеркало.

Таксист мав рацію, але я не буду з ним, наскільки б сильного не кохала. Я ще не встигла дуже-дуже закохатися, так що відпустити мене буде набагато легше аніж йому. Тепер головна моя ціль не закохатися ще більше.

Я скоро вділася та пішла в спа салон. Дві години я потратила на процедури, а тепер йду на педікюр і манікюр. Нігті в мене вже відросли і тому нарощення я знімаю. Я зробила яскравий неоновий рожевий. Також я пішла на кератинове випрямлення і волосся виглядає ще більш здоровішим.

Вийшла з салону красоти я аж в вечері, але подорож моя ще не закінчилася. Зараз я прямую в ТЦ за новим одягом.

Дві години я ходила по магазинах і може б ще походила, але зараз вже 22:00 і тому всі магазини вже зачиняються. За цей час я встигла прикупити, три пари нових джинсів, ботфорди, зимову куртку, чотири плаття може з платтями й перебор, але мені цього хотілося, кофту і пару комплектів нижньої білизни. А ще я купила подарок для Єви.

Шопінг допоміг мені розвіятися, але після тридцяти повідомлення і соррка дзвінка я все-таки підняла трубку від Євгена.

-Ало-сказала сухо я.
-Ти що з глузду з'їхала? Чому тебе не було сьогодні і вчора кудись зникла, трубки не береш і на смс не відповідаєш.
-Просто погано себе почуваю.
-І тому ти прямо зараз ідеш з пакетами з ТЦ?-блін, ну що він тут забув?
-Я просто за таблетками вийшла і зайшла в ТЦ, а тут стільки новинок...-яка ж тупа відмазка, я себе видаю- Сонечко, не злись, а краще допоможи мені з пакетами-він збив виклик та вже через хвилину пакував мої пакунки в багажник, а тоді підійшов до мене та солодко поцілував. Стоп? Чому це солодко? Просто поцілував, "Юна, НЕ ЗАКОХУВАТИСЯ, НЕ ЗАКОХУВАТИСЯ" це весь час крутиться в моїй голові

-Ти щось дуже загружена. Все нормально?
-Так- сказала я та всіла в автомобіль.

Доїхали ми без пригод і коли приїхали він допоміг мені все донести додому.

-Зайка, все точно добре?-недовірливо спитав Євген-Ти обіжаєшся?
-Все добре- я натягнула посмішку, а тоді Євген різко взяв за талію та притягнув до себе і поцілував.
-Бувай крихітка.
-Папа-сказала я та увійшла в будинок.

На щастя всі дивилися фільм в вітальні тому я постаралася тихо пройти на другий поверх але не вийшло.

-Ти вже вдома? Ходи з нами фільм дивитися!-сказав з посмішкою батько, а я поставивши всі пакунки спустилася на низ, взяла попкорн та всіла з ними дивитися фільм.

Це мене теж відволікло від думок і я чудово провела час із своєю сім'єю. Я сказала сім'єю? Ого...

Коли вже Евеліна з Надією пішли спати ми з батьком залишилися на кухні одні.

-Доню, ти тільки не ображайся! Але тиждень ти сидиш вдома і ніяких гулянок. Я просто не хотів це при Наді говорити. Це як профілактика. 
-І чому це?-моєму обуренню не було меж.
-Ну просто ти тепер менше часу з нами проводиш, коли ти востаннє гуляла з Дімою? Ти забуваєш про нас...-розчаровано сказав батько.
-А про мене хто думати буде? Тату я вперше закохалася, а весь цей світ проти мене- по моїх щоках полилися сльози і я пішла в кімнату до Евеліни.

-Не спиш?-спитала тихо я та зачинила двері на ключ.
-Ні, лягай сюди-вона показала на місце біля себе- Що сталося?
-Тато мене закрив вдома на цілий тиждень, а в Єви день народження і я не зможу піти. -мої сльози ще стрімкіше полилися.
-В мене є план-заінтриговано сказала Евеліна.
-І який же?
-Давай так, ти після школи приходиш і ми всім говоримо що в нас ночовка ну і звичайно, що в кімнату заходити не можна буде, ти перелізеш через вікно і підеш на день народження, а я тебе прикрию.
-Серйозно?
-Серйозно!-з посмішкою промовила Евеліна.
-Ти найкраща- я її обіняла та заснула.

Ранок*
Я прокинулася раніше аніж Евеліна тому пішла в душ, а тоді в свою кімнату робити макіяж та одягатися. Зробивши макіяж я одягнула нові джинси та прозорий лонгслів з круглим вирізом і довгим рукавом, доповнений флоковим напиленням. Виглядало це дуже ефектно. Спустившись на низ була лише Надія, а Евеліна доробляла макіяж. Я поснідала та ми з Евеліною пішли до школи.

Зайшовши в клас я направилася до свого "коханого".

-Привіт- я всіла йому на коліна та ніжно поцілувала в губи. Він спочатку розгубився, але зразу схаменувся та підтримав поцілунок.
-Неочікувано-прошепотів Євген тримаючи одну руку на талії, а іншу трішки нижче.
-Ти ж цього хотів?-так само тихо спитала я? А він лише поцілував мене.

Євген вже сідав з Максимом, але я ж маю його в себе закохати так, що весь час ми тепер будемо проводити разом.

-А я?-спитала я в спантеличеного хлопця.-Я хочу з тобою сидіти!- Євген подивися на Макса, а той все зрозумівши відсів. 
-І що ж це тобі так захотілося зранку поцілувати мене, всісти разом?
-А тобі не подобається? Ти мій хлопець і нехай це всі знають.-він мене обійняв за талію та ніжно поцілував в щічку.

З Євгеном виявилося сидіти дуже весело, але серце боліло через те, що я усвідомлюю, що він не мій...

-Вечером зустрінемося!-сказала я та обійняла його.
-Я не знаю, що з тобою відбувається, надіюся це все просто ПМС, бо пару днів назад тебе від моїх губ не можливо було відірвати, а зараз ти як чужа.
-Просто... Це все дуже тяжко, прийде час і я тобі все розкажу- я його поцілувала в щоку та пішла до автомобіля де мене чекав батько.

 

Як думаєте чи вдасться Юні закохати в себе Євгена? Чи можливо він вже закоханий? Скільки питань, але поки жодної відповіді...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше