Глава 10:

Так не помітно й прокралася п'ятниця. З самого ранку я роблю макіяж та одягаюся. Сьогодні мій вибір впав на чорні легінси та кроп топ. Заплевши собі кінський хвіст та взувши кросівки я одягнула шкірянку та вийшла з квартири та направилася в школу.

Поки я йшла, розмовляла з Євою по телефоні. З Евеліною ми так і не говорили, але потрібно буде це виправити.

За нашими балачками я й не помітила як добралася до школи. Попрощавшись з Євою я зайшла в середину, дівчата обговорювали в чому підуть на дискотеку, а хлопці вибирали свою "жертву" на цей вечір.

Я зайшла в клас та всіла біля Евеліни.
-Привіт-сказала я.
-Привіт-сухо промовила вона.
-Щось не так?
-Та ні все так, просто ти стільки разів гуляла, а мене жодного разу не покликала.
-Ну не ображайся, коли Єва поїде я гуляти буду лише з тобою.
-І коли ж вона поїде?
-Вже завтра- з нотками суму промовила я.
-Вже завтра?!- почула голос Максима позаду мене.
-Так, а вона тобі не говорила?
-Ні. Ти вже їй казала про дискотеку?
-Ні і не збираюся.
-Чому?
-Тому, що я не йду.
-Чому?
-Просто так- я кинула погляд на Євгена, а тоді просто знизила плечима і обернулася.

На уроках та перервах я старалася розговорити Евеліну і мені це вдалося. До кінця дня ми вже знову нормально дружили.

Попрощавшись з Евеліною я направилася в садочок за Дімою, бо батьку знов його не вдасться забрати і сьогодні він ночувати вдома не буде.

*Я нагодувала Діму, сама повечеряла і взялася за прибирання, але мене відволік дзвінок в двері.
-Привітик- сказала Єва трішки хитаючись, але її за талію притримував Максим.
-І де вона так напилася?-спитала я в Максима.
-Ну я ж не думав, що якщо її залишити на 10 хвилин саму то вона так нап'ється.
-Ти серйозно залишив її саму і думав вона буде тебе як вірна собачка чекати- він опустив очі- веди її в ось ту кімнату.

Максим положив її на моє ліжко де вона вмить заснула.
-Добре, ти тоді йди додому і як вона прокинеться я їй скажу, щоб тебе набрала.
-Гаразд, дякую. Бувай.
-Папа- я зачинила за ним двері та пішла одягати Діму.

Я взяла прогулянкову коляску і ми пішли пройтися вечірнім парком. Я його тепло одягнула та накрила і він спав на свіжому повітрі, а я насолоджувалася вечером з чашечкою кави в руках. Це так атмосферно йти з улюбленим гарячим напоєм прохладною осінню, листочки хрустять під ногами, все таке яскраве, різнобарвне...

В своїх думках я й не помітила як йду не одна.  Повернувши голову я побачила Євгена.
-Ти мене налякав!
-Це ти в своїх мріях літаєш і не чуєш, що до тебе говорять. 
-Добре, забули.
-Можна з вами прогулятися?
-Можна- я усміхнулася.
-Розкажи щось про себе я ж тебе зовсім не знаю.
-Ну, а що ти хочеш саме знати?
-Ну не знаю... Звідки ти приїхала?
-Зі Львова.
-Ну тоді розкажи про своє життя там.-я мимоволі окунулася в свої спогади від чого здригнулася. Ніхто і ніколи не має знати якою я була.
-Ну нічого не змінилося, тільки оточуючі. - я натягнула посмішку. -А тепер ти щось про своє життя розкажи!
-Ну я обожнюю мотоцикли і скорість. А ще я красунчик школи.
-Хах, ну-ну...
-А що не правда?-я вирішила на це питання не відповідати.
-О, Діма прокинувся. -я присіла на лавочку та витягнула молочну суміш з термосумки.

Нагодувавши Діму ми далі продовжили прогулянку, але Євгену подзвонили і він попрощавшись зник, а ми з Дімою направилися додому, бо вже темно і холодно.

Вдома я заколисала Діму і пішла в кімнату до Єви.

-Єва, вставай!
-Ну ні-вона взялася за голову та почала скиглити.
-Візьми цю таблетку і запий її водою.-вона зробила так як я їй сказала і через десять хвилин їй вже полегшело.

Ми всіли на кухні та пили каву з тістечками. Гарячий напій допоміг ще більше збодритися Єві.

-Допоможеш мені вибрати плаття?-звернулася я до Єви.
-Ти йдеш на побачення?-запитала Єва.
-Ні! Батько буде мене знайомити з своєю новою жінкою.
-І ти не проти?
-А чому я маю бути проти? Я хочу, щоб він був щасливим!
-Ну так, що йдемо вибирати твій наряд на завтра!- закричала Єва.
-Тихіше! Діма спить. Йдемо- я їй посміхнулася та потягнула її в кімнату.

Після години пошуків ідеального плаття і туфлів ми взяли ноутбук на ліжко та всіли дивитися фільм. Я так привикла до неї, що і зовсім не вірю, що вона їде...

Недодивившись фільм ми обоє заснули, але посеред ночі я прокинулася і положила ноутбук на стіл, а Єву накрила і далі поринула в світ снів.

Ранок*
Я прокинулася сама перша тому пішла готувати сніданок. Перше я зробила п'юре з кролятиною для Діми, а потім приготувала омлет з овочами та чай для нас.

Батько сьогодні до обіду на роботі, тому готувала я сніданок лише для двох.

-Юна-почула я голос поззаду.- А можна до нас на сніданок прийде ще Максим?
-Звичайно-я усміхнулася.
-Ти в мене найкраща!-вона накинулася на мене з обіймами.

Поки Єва метушилися і приводила себе в порядок до приходу Максима я теж вирішила зробити легкий макіяж і переодягнутися в щось більш пристойне аніж легка піжама. Одягнула я джинси і кофту. Коли я була у ванній і розчесала своє волосся хтось подзвонив у двері.

-Я відкрию!-закричала Єва і побігла до дверей.

Відкривши вона накинулася на Максима з поцілунками і за цим було дуже приємно спостерігати. Невже в них таке сильне тяжіння один до одного?

Я привіталася з Максимом та ми всіли снідати. Вони сиділи в обнімку та мило перешіптуватися я вирішила їм не заважати.

-Я напевно йду трішки з Дімою пограюся-я хитро посміхнулася і підмігнула Єві.

Я зайшла в кімнату та трішки подурачившись з Дімою я відкрила свій інстаграм. Було одне не прочитане повідомлення від Евеліни.

Е:Привіт
Я:Привіт
Е: Що робиш?
Я: З малим бавлюся, а ти?
Е: Уроки. Нам треба відновити наше спілкування! Давай завтра зробимо в мене ночівлю?
Я:Гаразд, тоді до завтра)
Е: До завтра))