Частина 18. Свобода Хаосу (Арка S-13)
Місце: Камера Серця. Толік щойно віддав свою силу.
Момент Свободи
Толік направив увесь контроль і енергію П.А.К.а прямо у Теодора. Це був акт чистої, сфокусованої жертви.
Архієпископ Теодор заревів не від болю, а від абсолютного, несанкціонованого напливу влади. Його тіло, загартоване логікою і порядком, боролося з хаотичною сутью П.А.К.а. Його обладунки сяяли сліпучим, нестабільним світлом, що руйнувало базальт навколо. Теодор застиг, перетворюючись на живий енергетичний буфер.
S-13 відчула це. Кайдани, що тримали її, розпалися, їх зруйнувала нова, дика, некерована енергія.
Вона була вільна. Вперше за тисячу років холодної ізоляції вона була вільна діяти за власною волею.
Ключ проти Тирана
Толік впав на коліна. Його тіло було порожнім і холодним, як згаслий кристал. Він повернув голову до S-13.
— Біжи... Свобода... Тепер ти — єдина зброя... — його голос був ледь чутний.
S-13 побачила його очі. Вони були сірими, людськими, сповненими втоми і болю — без синього жару Апостола. Це був той Толік, якого вона бачила у ведінні Еліни — людина, що пішла на жертву.
Вона стояла перед вибором: любов чи логіка. Врятувати його зараз — це смерть для обох. Втекти — це виконання його останньої волі і шанс на зміну циклу.
S-13 підійшла до Каменя Серця. Вона знає, що Камінь живиться енергією Хаосу. Вона зараз була чистим Хаосом.
Активація Захисту
— Я вибираю мир, Тиране! — крикнула S-13. Це було її фінальне рішення.
Вона простягнула руки до Каменя. Зелена, сира магія вирвалася з неї контрольованою, цілеспрямованою хвилею. Вона вдарила в Камінь не з метою руйнування, а для активації його первинних, давно забутих захисних систем.
Камінь Серця загудів глибоким, низьким, всепоглинаючим звуком. Він поглинув органічну магію S-13 і миттєво відповів потужною, неконтрольованою хвилею відторгнення.
Енергія Каменя вдарила у Теодора, який все ще боровся з напливом П.А.К.а. Теодор закричав — не від болю, а від руйнування Порядку. Камінь відкидав його контроль і контроль П.А.К.а водночас.
Сховище затряслося. S-13 використала Хаос, щоб створити Нову Пітьму.
— Я повернуся за тобою! — крикнула S-13 Толіку.
Вона зникла у вертикальному проході, залишаючи після себе мерехтливий слід зеленої магії.
Частина 19. Помилка Тирана (Арка Теодора і Толіка)
Місце: Камера Серця. Епіцентр енергетичного шторму.
I. Агонія Порядку і Стабілізація Теодора
Камера Серця стогнала. Стіни, що складалися з природного, жовто-зеленого кристала, тріскалися, випускаючи паразитичну енергію. Повітря було наелектризоване, насичене запахом озону, розплавленого каменю та чистої, сирої органічної магії, яку залишила S-13.
Архієпископ Теодор стояв у центрі цього хаосу, прийнявши найбільший тягар у своєму житті — П.А.К. Толіка. Його білі, сяючі обладунки тепер були пронизані венами синього, нестабільного світла. Теодор не володів П.А.К.ом — він був його судиною, перевантаженою логікою і силою, що не могла ужитися з його фанатизмом. Його м'язи напружувалися, його очі були зведені від надлишку інформації та влади.
— Недосконалість! — пролунав його голос — тепер він звучав подвійно, одночасно як метал і як холодний, електронний шепіт. — Мутантський захист! Ви впустили хаос у Ядро!
Охоронці Свідомості Теодора повільно підводилися. Їхні свідомість була шокована силою Каменя, але їхня слухняність була абсолютною.
II. Падіння Апостола та Його Помилка
Толік лежав на підлозі, його тіло було порожнім, як покинута капсула. Синій жар зник, залишивши лише крижаний, мертвий метал його обладунків. Він знав, що програв цю частину гри.
— Ви здійснили найвищу зраду, Апостоле, — Теодор повільно підійшов до нього, його тінь була викривлена синім світлом. — Ви віддали Ключ Хаосу на волю! Ви порушили усю логіку нашого тисячолітнього миру!
— Мир був брехнею, Теодоре, — голос Толіка був слабким, людським, яким він був до Розплати. — Це був контроль... не спокій.
Теодор нахилився. Його обличчя, спотворене надмірною владою, було білим від ненависті.
— Негідний! Ваша логіка завжди була егоїстичною! Ви вважали, що ваше знання циклу дає вам право грати з долею світу! Ви повторили сценарій, але дали S-13 свободу!
Толік закрив очі. Його помилка була жахливою: він дав S-13 волю, але він дав Теодору силу.
III. Новий Тиран і Переосмислення Загрози
Теодор підняв Толіка за комір обладунків. Його руки світилися синім.
— Ви будете жити, Апостоле! Ви будете жити, щоб бачити, як я виправлю вашу помилку! Я скористаюся вашою силою для встановлення справжнього Порядку!
Теодор кинув знесиленого Толіка на землю.
У цей момент Теодор відчув її. Енергію S-13. Він відчув не технологічний залишок, а чистий, органічний, некерований потік магії, що прямував вгору, до поверхні.
— Вона не втекла... Вона активувала проміжний портал! — Теодор закричав подвійним голосом. — Вона намагається вирватися на поверхню і дати волю Хаосу Розпаду!
Теодор усвідомив свою новий пріоритет: S-13 — це не ключ для захоплення. S-13 — це жива бомба, яка зараз вибухне на поверхні, завершуючи Розпад.
— Охоронці! Заберіть його! Він потрібен живим як символ перемоги Порядку! Але я йду за нею! Я запечатаю Хаос назавжди!
Толік лежав на холодній кристалічній підлозі. Він не міг рухатися. Його зрада була успішною: S-13 вільна. Але Теодор тепер мав силу П.А.К.а і чітку мету — знищити Хаос на поверхні.
«Ти* змінив сценарій, Толіку. Ти поставив на Хаос проти Порядку»,* — пролунав холодний сміх у його голові.
IV. Наслідки Апостольської Жертви