Розділ 7

Розділ 7

Дивно, але вдень він не міг написати ні рядка. Скільки б не сідав за комп’ютер. Його час з дев’ятої до півночі. Потім читав і перечитував. Іноді розумів, що не вийшло. Хвіст вмираючого ящера. А іноді, перечитуючи, казав собі: «Ай, Пушкін, ай, да сучий син» і щиро жалкував, що він ніколи і ні з ким не поділиться цим текстом. Звичайно, не поділиться. Надто все інтимно. А може наважитись? Під псевдонімом? А якщо раптом наважиться, хто автор, хто співавтор? Він же бачить, що її тексти листів явно цікавіші за його. Деякі він перечитує по 10 разів, хоча майже вивчив напам’ять і зараз, поклавши долоні на клавіатуру, думає, чи варто їх сюди вставляти? І вирішує. А потім викреслю, розуміючи, що  вже не так багато залишилося в нього цього «потім». То що там із шлагбаумом?

 Вона Алексу: Привіт, Алекс! Ну що, що сталося 5 місяців тому? Уяви собі, довго і дружно живуть чоловік і дружина разом. Разом, бо обидва не переносять усіляких  сварок і розбірок, крім того, вже є дуже багато спільних спогадів, стільки пережито хорошого і поганого. Він — майже все спільне життя ходить наліво, але ніколи це не заважає йому любити дружину, і вона знає, що він нікуди від неї не подінеться. Іноді тільки, коли він приходить під ранок, вона хвилюється (якщо прокинеться), щоб з ним нічого не сталося в дорозі. Їй байдуже. Але, десь глибоко-глибоко, зріє образа, не ревнощі, а образа, вона сама про неї не знає. І ось настає момент, коли у цієї дружини з’являється можливість теж сходити наліво. Ні на мить вона не замислюється про подружню вірність, тощо. Сміливо кидається у цей вир, підштовхувана тією образою. І їй це дуже подобається. З часом навіть образа зникає. У сім’ї лад і спокій, і навіть інтим цікавіше. Вона має щось своє, особисте і таємне, і від цього сяють очі, вона гарнішає і молодшає. І особливо не боїться, що її зв’язки викриють, бо впевнена, що, маючи стільки гріхів за спиною, чоловік не посміє її докоряти. (У їхній сім’ї завжди було рівноправ’я). Загалом, настає всеосяжне щастя. Але, мабуть, казка про Золоту рибку — дуже мудра, і її потрібно частіше перечитувати. Жінка захотіла, крім реального, мати ще й віртуальні зв’язки. Просто чоловік їй показав, що це таке, (зв'язки в інтернеті, знайомства і т. д.) так просто, для розширення світогляду, а вона стала цим користуватися. Сподобалося. Здалося розкрився широкий горизонт нових можливостей урізноманітнити своє життя.

І ось тут, я досі не знаю точно, що сталося. Або чоловік перечитував все ії листування, або вона помилково таки відправила на його адресу , лист не призначений йому. А в тому листі вона, щоб опонентам не здатися синім панчохою, відверто говорила про свого коханця. Коротше, всупереч її думкам, що чоловік не посміє її дорікати, він таки став її дорікати і загалом був в шоці...

Далі-то, чого вони обидва не люблять, сварка і розборки, хто кому в житті більше насолив. Закінчилося красивим примиренням, так як за великим рахунком їм в житті один від одного нікуди не подітися. Але! Вона вже не може відчувати себе вільною, і повдитись, так, як їй хочеться (щоб очі сіяли). Вже немає можливості для таємних побачень. Ні-ні, якщо щось буде, далі не буде ні вбивства, ні розлучення, але - існує негласне не можна, буде елементарний сором, тому що не любовні зв'язки її утримують, купують золоті прикраси і машини. Та й чоловік не дає і натяку на привід, щоб у неї виникло бажання йому мстити. Загалом, знову все дуже щасливі, але по-іншому, таким загальносхвальним, сімейним щастям. А десь в тумані маячить розбите корито, і іноді коло уха сміється  маленький дияволенок. Ось така банальна історія.

Як пише сучка! Прочитавши цей лист, він не витримав, зірвався. Адже в ньому була правда. Але, це була її правда. От шлюха! Як вовка не годуй! Не треба було грати у благородство та одружуватися. Треба було просто дати гроши на аборт і зникнути. Розібралася б сама! Он яка самостійна!

Але це було б інше життя. Без улюблених дітей, без майже коханої, звичної дружини, такої ж, майже ідеальної як він. І на її місці зараз би була товста тітка за сорок, яка регулярно б влаштовувала йому скандали з приводу і без. Майже коханої? Та ні, він відчував, що любить її до болю. До болю в кровоточивому серці.