Годувати мене будеш?

✰ Пісня: Chase Atlantic — Into It ⊹⭑⊹➴⊹⭑⊹

— Синміне, може підемо хоч кудись погуляємо? Мені нудно вдома, – я качався по ліжку свого друга, який сидів за комп'ютером.

— Зачекай. Пізніше сходимо, – відкинув хлопець, навіть не повертаючись. Ну що за неповага до мене? Я перся сюди півгодини на своїх двох, а він просто втикає в свій комп'ютер. Що там у нього?

Я ліниво встав з ліжка. Я був трохи втомленим, так як пізно ліг спати. Але не дивлячись на втому, я прийшов до Синмо, бо хотів побачитись, а він..

— Та що там у тебе? – я підійшов ближче, беручись за спинку стільця. — Гра?

— Мгм..

— Серйозно? Ти через гру не можеш піти зі мною кудись погуляти? Ми не бачились декілька днів! – мене це трохи розгнівало.

— Тихо, – швидко крикнув він, — Мені ще трішки залишилось, почекай, – після цих слів він став агресивніше клацати по клавішах.

— Та ну тебе, – я залишив його, та пішов на кухню. Поки він там грає, знайду собі щось поїсти.

                                                                                 ⭑⭑⭑

— Що у нас тут? – говорив я як тільки можна голосніше, щоб Синмін почув, та звернув на мене увагу. Але у відповідь лиш якийсь шепіт. І то, він адресований не мені, а якомусь hotmen34, якого так старанно намагався переграти мій любий друг. Та ну його. Я почав ритися в його холодильнику.

— Синмін! Будеш фрукти? – все ще намагався достукатися до нього я. Ну фруктам він точно не відмовить, правда ж?

— Ага, давай, – це все, що він крикнув. Якщо чесно, зараз я відчуваю себе мамою, яка не може докричатися до свого сина задрота, коли приготувала йому обід. Нарізавши акуратно яблуки, банани та полуниці, я пішов до Синміна, продумуючи план наступних дій.

— Довго ще? – поставивши тарілку на стіл, я підсунув до стільця Синміна ще один стілець.

— Ні, трішки, – він кинув коротких погляд на фрукти. І тут я придумав, як мені привернути його увагу.

— Відкрий ротик, – я простягнув йому стиглу полуницю.

— Годувати мене будеш? – здивовано запитав Мін, але погляду на мене не кинув.

— Ну в тебе ж руки зайняті. Давай рот відкривай, – тряхнув я рукою, показуючи, що я довго чекати не буду. Він відкрив рот, та впіймав ним ягоду. А я повторював дії, підносячи до його рота інші фрукти.

— Досить, я більше не хочу, – відмовився він, вдивляючись в екран монітора. Ні ні ні. Так діло не піде.

— Зачекай, ти не спробував головний фрукт, – сказав я, чекаючи, поки він не подивиться на мене. Синмін трішки помовчав, а потім, коли в грі був вільний момент, повернувся до мене.

— Ти про що? – здивовано запитав він, дивлячись на вже майже пусту тарілку.

— Я про себе, – не чекаючи від нього відповіді, я встав, штовхнув його стілець на коліщатках подалі від комп'ютера, та заліз на хлопця.

— Що ти робиш? – витріщив він очі.

— Хочу, щоб ти нарешті забув про цю чортову гру, – я притягнув його до себе, тримаючи за потилицю та накрив його губи своїми. Декілька секунд ступора, а потім на моїй талії зімкнулись привласнюючі руки, і я отримав відповідь на мій поцілунок. Як я давно хотів зробити це, але не було слушного моменту, та і я боявся отримати негативну відповідь. Але зараз рука Синміна, сповзаюча з талії нижче, говорила про те, що все взаємно. Я повністю розчинився в поцілунку, роблячи його більш мокрим та пристрасним. Я грався з його язиком, іноді покусуючи губи, від чого чулися глухі стогони мені в рот. Одна моя рука була на його шиї, а інша гралась з його м'яким волоссям. Сильні руки стиснули мої бедра, від чого всередині пройшовся шалений розряд. Ми повинні були відсторонитися один від одного через нестачу кисню.

— Будеш далі грати в гру? – важко дихаючи, запитав я, переміщаючи руку з шиї до його щоки.

— Та пішла вона під три чорти, – сказав він, після чого одразу знову припав до моїх губ. Він підняв мене на руки та переніс на ліжко, нависаючи зверху. — Зараз мені потрібен тільки ти, – відсторонився на секунду, після чого почав залишати поцілунки на моїй шиї.

Я став надто чутливим під ним. Розуміти, що зараз мене цілує чоловік, якого я кохаю декілька років — божевільно. Я божеволів від його рук, тонких та довгих пальців. Я хотів цілувати їх. Він залазив під мою футболку та проводив лінії по моїй шкірі, від чого мене неначе било током. Я жадав його. Наш одяг летів кудись в сторону комп'ютера, на якому давно висвітився програш. Але, гадаю, цього разу він не сильно засмутиться. В іншому випадку, я зацілую його до смерті.