Розділ 8: Пошуки Манси

В довгий горбатий ніс просочились молекули чужого запаху. Манса принюхався - він висліджував людський шлях. Хоч на цьому місці вже давно нікого не було, але ледве чутний запах Тори здавався для нього чітким та виразним. Він рухався у правильному напрямку, хоч і відставав на день.

Поруч встала його помічниця, Кеміна Гоя. Низька напівлюдина не мала очей, але добре орієнтувалась у просторі наслух. В неї на потилиці знаходились ехолокаційні сенсори.

- Неподалік ходить патруль міліції, - сказала вона. - Метрів на двісті східніше.

- Тоді не будемо гаяти час, - додав Манса.

Попереду них обох, стоячи на одному коліні, прощупував дорогу ще один головоріз Манси - Біркін. Тонкий, пазуристий рослинолюд із довгою лиственною шевелюрою та бородою. Він пройшовся пальцем по дорозі та нащупав кров.

- Тут когось підстрелили, - заговорив він. - Я відчуваю сліди пороху в соці. Але... я не бачу тіла. Ти щось чуєш, Мансо?

Манса принюхався ще раз. В його запахову картину оточення додався ще один елемент. Він виявився настільки терпким та різким, що Манса навіть здивувався, чому відразу його не відчув.

Ноги самі потягли його в напрямку запаху. Ниточка нюхової аури вела на узбіччя, подалі від дороги.

- Знайшов, - сказав він. - Точно стріляла вона. Прямо в голову бідоласі.

Біркін та Кеміна підійшли та поглянули в кущі. Захований подалі від дороги труп вже висох. Це був той самий водій, що хотів опилити Тору прямо на дорозі. Вона поспіхом його заховала, не сильно стараючись замести сліди. Точно знала, що переслідувачі в будь-якому випадку знатимуть де її шукати. Всі троє - професійні майстри-слідопити.

- Нічого, - заговорила Кеміна, - у нас також є зброя.

- Не вздумайте стріляти їй в живіт! - наполягав Манса. - Вона носить мою дитину. Я заберу її будь-якою ціною.

Кілька сумнівів охопили Біркіна.

- Невже ми не можемо просто забити на неї? Ця тупорила коза не заслуговує таких витрат.

- Закрий свого рота, Біркіне, - спокійно обрізав його бос. - Я володію Торою як чоловік і не дозволяю так про неї говорити.

Вся ця картина в голові Манси виглядала зовсім інакше, ніж у Тори. Все життя він прожив в криміналі, брав все силою та залякував всіх, хто вставав на шляху. Ставши дорослим, Манса звик володіти. Для нього це було звично, як дихати - володіти богатством, володіти владою, володіти людьми. Тора жила з ним та виходила на всі розбірки та пограбування. Він вірив, що володів нею, але це був самообман.

Раптово усвідомивши це, Манса сильно розлютився. Збирався переконати її, що володіє нею. Підловивши зручний момент, він взяв її силою. Для нього це було, в першу чергу, переконання у власній владі. Манса довів право володіння, але лише самому собі. Тора зненавиділа його та втекла. З тієї миті він перестав спати. Вже кілька тижнів Манса безперервно гнав своїх людей вперед, щоб спіймати її. Кілька тижнів горів від болю в грудях.

- Сонце сідає, - сказав він, глянувши на небо. - Пішли далі. Під зоряним небом буде важче орієнтуватись.

- Може зробимо перерву? - спитала Кеміна.

- Перерви недопустимі.

Не витративши і хвилини на відпочинок, вони рушили далі.

Кеміна, раніше працювала лікарем, зшивала кінцівки рослинолюдей. Але одного разу, поранений не захотів платити за послуги та бризнув зі своїх залоз їй в обличчя. Кислота забрала в неї зір. Характер Кеміни був спокійним, але мстивим. Жінка заколола пацієнта. Втративши роботу, довелось йти на слизьку доріжку бандитизму. Там вона й зустрілась із Мансою.

Біркін потрапив у банду ще з дитинства, але не любив працювати в команді. Все робив сам: обкрадав похилих дереволюдей, обносив скриньки та шантажував бідних. Залишаючись на одинці з думками під час криміналу, Біркін відчував справжнє єднання з природою. Думав, що так в світі і повинно бути - хитрий і безжальний отримує все.

Манса тримав цих двох поруч, бо краще них самих розумів їх сильні та слабкі сторони. Поки вони обережно йшли по сліду Тори, ще один, дуже особливий слідопит був попереду. Цей натренований головоріз повинен першим дістатись до Тори та зупинити її особисто, доки не дійдуть інші. І він вже був неподалік від цілі.