Глава 5: ч.2.

Квінт відправив інструкції: чекати "Пінокіо" в ангарі біля Місяця, де Кеп планував дозаправку. Але радар спалахнув несподіваною зміною. "Пінокіо" використав орбіту Місяця, розігнався й полетів на Марс. Квінт нахилився до екрана, його щелепа стиснулася. "Маневр втечі, — пробурмотів він. — Цей Довгоносий хитріший, ніж я думав." Джон із "Кажана-1" заревів по зв’язку: "Він нас обдурив, Квінте! Координати були фальшивими!" Джон-Джей додав: "Ми повертаємося, але аванс хочемо залишити."Квінт відкинувся в кріслі, його розум працював, як машина. Провал найманців не здивував — Кеп переграв їх із гравітаційною петлею. Але Квінт не збирався здаватися. Він викликав Арчера, диспетчера Землі, і наказав: "Надішли на Марс повідомлення. Скажи, що кокоси Кепа заражені. Нехай ізолюють вантаж у карантин." Арчер, з його холодним процесором, виконав наказ без питань. Квінт знав: якщо марсіанська влада повірить, "Пінокіо" опиниться в пастці. А він забере весь вантаж — зелений і стиглий — під приводом "очищення".Публій увійшов до кабіни, тримаючи план обміну технологій із колоніями. "Батьку, зелені кокоси вже в дорозі. Ми можемо..." — почав він, але Квінт перервав: "Забудь. Усе під контролем. Твій вантаж у карантині." Син похмуро кивнув, не підозрюючи про зраду. Квінт усміхнувся. Його імперія зросте, як колись Ост-Індська компанія. Кеп може тікати, Публій може мріяти, але Квінт візьме все. "Або все, або нічого," — прошепотів він, дивлячись на зоряне небо Марса.