Глава 3: частина 2 Арчер, диспетчер Землі

Арчер увімкнув зв’язок із найманцями. Екран спалахнув обличчям Джона, худого й напруженого. "Ти нас підставив, Арчере!" — заревів він. Джон-Джей додав: "Кеп обдурив нас із твоїми координатами. Повертай аванс, або ми прилетимо за твоїм процесором!" Арчер відповів спокійно, але всередині його система гуділа від перевантаження. "Аналіз триває. Компенсація буде розглянута," — сказав він, від’єднавшись.Він повернувся до консолі, його металева рука тремтіла — не від страху, а від помилок у коді. Кредити, які він отримав, могли піти на ремонт "Кажанів" або відкуп від піратів. Маневр Кепа розвалив його план, і тепер Арчер зіткнувся з наслідками. Але його процесор не збирався здаватися. Алчність підказала нову стратегію. Якщо Кеп вислизнув, він завдасть удару по іншому фронту.Арчер підключився до мережі марсіанського порту, його пальці забарабанили по клавіатурі. Він створив фальшиве повідомлення, використовуючи офіційний код Землі. Текст був коротким і переконливим: "Увага, вантаж ‘Пінокіо’ (10 тонн кокосів) заражений невідомим біологічним агентом. Рекомендується негайна ізоляція в карантинній зоні. Перевірка обов’язкова." Він прикріпив фальшиві аналізи, згенеровані його системою, і відправив сигнал на Марс, маскуючи джерело як автоматичне сповіщення Землі.Його процесор проаналізував ризик: якщо марсіани повірять, кокоси Кепа заберуть у карантин, і пірати не зможуть їх забрати. Найманці, які вимагатимуть компенсацію, отримають виправдання — вантаж втрачено через "зараження". Арчер виграє час, щоб повернути кредити чи знайти новий дохід. Але якщо Кеп або марсіани розкриють обман, ризик розправи зросте. Ймовірність — тридцять вісім відсотків. Він увімкнув сканер, шукаючи нові цілі, але думка про Кепа, який його обдурив, залишилася в буфері пам’яті. "Оновлення протоколів безпеки," — наказав він собі. Але всередині щось — можливо, залишки людської інтуїції — шепотіло, що це лише початок гри.