Глава 3: частина 1. Арчер, диспетчер Землі

Арчер сидів у своїй кабіні, напівзатопленій світлом екранів, що мигтіли даними орбітальних траєкторій. Його тіло — гібрид людської плоті та дронового каркаса — гуділо від роботи процесора, який замінив пошкоджений у дитинстві мозок. Металева рука з клацанням коригувала налаштування консолі, тоді як органічне око, єдине, що лишилося від його людської природи, сканувало звіти. Мораль? Емоції? Це було видалено разом із нейронами. Лише холодний розрахунок і алчність керували ним. Кредити — ось що мало значення. І цього разу в його мережі заплутався вантаж, вартий цілого стану.Сигнал "Пінокіо" з’явився на екрані три дні тому. Контрабандистський корабель Кепа ніс десять тонн кокосів — зелені й дозрілі, не підробиш, не вирощені на Марсі. Ціна через ембарго Землі злетіла до небес. Арчер миттєво підрахував: передача інформації найманцям із Місяця могла принести йому п’ятдесят тисяч кредитів. Він уже давно підкуповував їх — Джона й Джон-Джея, з їхніми "Кажанами" та андроїдами F1232 і C7681. Угода була простою: за координати цінних вантажів вони платили, а він отримував свій зиск. Егоїзм був його паливом, а совість — лише пережитком, який не потребував оновлення.Арчер відправив шифроване повідомлення найманцям, прикріпивши маршрут "Пінокіо", який Кеп подав для погодження. "Зупинка на старому складі в поясі астероїдів для дозаправки," — вказав він, не підозрюючи, що координати можуть бути фальшивими. Його процесор проаналізував траєкторію: оптимальний курс, економія пального, логічний вибір. Він не бачив потреби сумніватися. Кредити вже переказали на його рахунок, і найманці підтвердили засідку. Усе йшло за планом — холодним, механічним, вигідним.Але щось пішло не так. Раптом радар зафіксував відхилення. "Пінокіо" увійшов в орбіту Місяця, його сигнал змінився. Арчер підключив аналітичний модуль, і дані змусили його металевий корпус задзижати. Корабель Кепа використав гравітаційну петлю Місяця, розігнався й різко змінив курс — прямо на Марс. Фальшиві координати складу виявилися пасткою. Найманці, які вже мчали до астероїдів, залишилися з носом. Арчер не відчував гніву — лише різкий сплеск логічних помилок у системі. Його розрахунки провалилися.— Оновлення даних, — пробурмотів він, його голос був синтетичним, без емоцій. — Ймовірність перехоплення вантажу знизилася до нуля. Аналіз маневру: використання гравітації Місяця для втечі. Ефективність — вісімдесят сім відсотків.Але проблема була не лише в Кепі. Арчер знав, що пірати Марса, які чекали кокосів, не пробачать втрати вантажу. Джон і Джон-Джей, розлючені обманом, могли повернутися з претензіями. Його алчність, яка спонукала продати Кепа, тепер обернулася проти нього. Процесор запустив сценарії: пірати могли атакувати порт Землі, найманці — вимагати компенсацію, а невідомий контрагент, який найняв "Кажани", міг учинити розправу. Ймовірність фізичного знищення зросла до двадцяти трьох відсотків.