Глава1 частина 2

Енот вирячив очі. — Барсук? Той контрабандист? Він же нас ненавидить!— Саме тому, малий, — засміявся Кеп. — Нехай гризе лікті й женеться за складом. А ми тим часом будемо на Марсі.Сипух відправив повідомлення: "Барсук, спізнився. Кокоси мої, а в ангарі на Марсі вже готують золоту руду. Бувай, невдахо." Потім він надіслав фальшивий маршрут диспетчеру, вказавши старий склад як зупинку. Найманці, що чекали в засідці, отримали сигнал і рушили за примарним вантажем."Пінокіо" наближався до Місяця, його обшивка тьмяно виблискувала в холодному сяйві супутника. Кеп міцно тримав штурвал, його очі гасали по екрану, де радар показував траєкторію орбіти. "Болт, дай мені максимум тяги на маневрових двигунах!" — наказав він. Андроїд, миготячи сенсорами, перенаправив енергію, і корабель затремтів від раптового прискорення. Сипух, зосереджений, відстежував сигнали найманців, які вже прямували до фальшивого складу. "Вони клюнули, капітане, але ми маємо лише кілька хвилин," — пробурмотів він, не відриваючись від консолі. Кеп різко нахилив корабель, використовуючи гравітацію Місяця, щоб вистрілити "Пінокіо" у вузьке вікно траєкторії, яке вело до Марса. Енот, тримаючись за поручні, вигукнув: "Ми ж не вріжемося, правда?" Казан, стискаючи зуби в камбузі, кинув: "Малий, якщо вріжемося, то кокосів не буде!" Корабель увійшов у гравітаційну петлю, обігнув Місяць із такою швидкістю, що здавалося, ніби зірки розмазуються за ілюмінаторами. Болт холоднокровно коригував курс, видаючи: "Ймовірність успіху — вісімдесят сім відсотків." Кеп усміхнувся: маневр не лише заощадив пальне, а й залишив найманців далеко позаду, женучись за примарним складом. "Пінокіо" вирвався з орбіти, тримаючи курс на Марс, а Кеп тихо пробурмотів: "Ось так брешуть справжні хлопчики з дерева."Раптом консоль Сипуха спалахнула новим сигналом. Він нахилився, його обличчя зблідло.— Капітане, — тихо сказав він. — Земля щойно оголосила ембарго на постачання їжі на Марс. Наші кокоси тепер коштують ціле багатство… але кожен пірат у секторі полюватиме на нас.Кеп відкинувся в кріслі, відчуваючи, як адреналін пульсує в жилах. Егоїзм приніс йому джекпот, але й зробив мішенню. Він глянув на Енота, який стискав зелений кокос, і подумав про матір. "Брехня має свою ціну," — казала вона. Але зупинятися було пізно.— Повний вперед, Болт, — наказав Кеп. — Марс чекає. І ми не любимо розчаровувати клієнтів."Пінокіо" зник у темряві космосу, залишивши за собою фальшивий слід і розлючених найманців. Попереду чекали Марс, літій і, можливо, щось більше, ніж Кеп міг уявити.