Гостра На Язик

2.

Розкішний двоповерховий будинок, з червоним металевим парканом та доглянутим газоном, гарно освітлювали нічні ліхтарі, які були розкиданими по всьому перемитру.
 Макс Кропивницький - мільйонер з карими очима та привабливою зовнішністю. Егоїстичний, гострий на язик, справжнє базікало та занадто самозакоханий хлопець. Гроші він отримав в спадок від покійного батька.
Так сталось, що Макс має надзвичайні здібності і разом з Артуром полює на нечисту силу.
 Ніч. Кропивницький приймав гарячу ванну. Поверхню води покривала густа піна, а в руках, грілась пляшка прохолодного пива.
Темне медове, найбільше обожнював Макс, хоч і віддавав перевагу віскі.
В ванній розміщувався плазмовий телевізор. Він висів на стіні і показував музичний канал.
- Зорі прозорі в горі. Вам спиться чи не спиться?
- Ооо, моя молодість, - заявив двадцятидворічний мільйонер, - Це  вам не "Ти - бджола, а я - бджоляр".
Хлопець закрив очі і насолоджувався ковтком прохолодного пива, але коли відкрив очі, то відразу ним поперхнувся.
Перед ним стояв довговолосой блондин років сорокап'яти, в довгому сірому плащі.
- Три чорти мені у сраку! - невдоволено вигукнув хлопець. - Артуре, якого ти завис біля мене, ніби смерть над душою? І взагалі, чому ти приперся до мене серед ночі? А якби я був не один?
- В нас є справа. В Черкасах завелась якась невідана істота. Ми повинні врятувати місто, - впевнено говорив блондин стоячи біля лежачого в ванній мільйонера.
- Ні! І знову ні! - заперечив Макс, - Я полюю лише на чортів, а на інші дивакуваті пуцьки, я не підписувався.
- Макс, черкащан вбиває якась потойбічна потвора і лише ми взмозі її знищити. Ходімо до вітальні, я все тобі розповім.
- Чортяко, відвали від мене і дай мені спокій, - стоячи на своєму бурчав Макс.
- Я не піду доки ти не зробиш те, про що я тебе прошу. Вилазь з води!
Примруживши очі Макс підозріло усміхнувся.
- Гаразд. Буде по твоєму. Я вилізу, але, за однієї умови.
Макс поставив пляшку на тумбочку і підвівшись з води, повернувся до мисливця своїм голим задом.
- Цілуєш мене смачно в сраку, і я в ділі.
Макс підставляв голе гузно своєму напарникові.
- Ти як бажаєш, щоб я зробив це ніжно? - спокійно цікавився Артур.
- Так, так. Обожнюю ніжність.
- А ось тобі, сучий, ти, сину!
Бум!
Мисливець щоєсили зарядив копняка своїм накремованим чорним черевиком.
- Ах, ти ж, кудлате дідько!
 Підскочив хлопець і з болем схопив себе за сідниці. 
- Мої пампушечки! Прямісінько в десяточку поцілив, розбійник!
- Де це видано таке, щоб син змушував батька цілувати йому дупу! - грізно вигукнув довговолосий блондин.
- А де це видано щоб батько постійно наражав свого сина на небезпеку?! - огризався Макс чухаючи почервонілу дупу.
- Давай, вилазь, допоки я не врізав тобі ще раз! - блакитні очі узріли відкриту пляшку - О, пивасик! Оце по-нашому!
Артур забрав алкогольний напій і випив на очах розгніваного мільйонера.

Вітальня.
Двоє мисливців зручно розмістились на шкіряному чорному дивані і вели розмову стосовно справи.
Макс сидів в червоному халаті і тицяв айфоном. Очі - в телефоні, вуха - в вислуховуванні Артура.
- За два тижні, ми маємо три жертви з однаковими ознаками смерті. Дирка в сонній артерії. Випита вся кров. Всі покійники були чоловіками.
- Ми маємо справу з вампіром? - невпевнено поцікавився Макс і посміхнувся.
- Це не схоже на вампіра. Це якась інша бісовщина.
Артур дістав з кишені свого плаща телефон і став щось шукати.
- Тобі, часом, не знайома ось ця дівчина?
Макс уважно роздивлявся чорняву довговолосу красюню з зеленими очима.
- Гарненька краля.
- На перший погляд...Я оглянув мобільні телефони кожного з трьох вбитих. Всі вони підписані в інстаграмі на сторінку "Повії Черкас". Кожен з них писав їй. Зустріч відбулась в день смерті.
- Ти гадаєш, що ця шмата, п'є з мужиків кров?
- Випиває до останнього, - зауважив Артур.
- І як ти збираєшся її вполювати?
- Я призначу їй зустріч. Завтра. Увечері. А ти поставиш собі будильник, аби вчасно прибути мені на допомогу, - повідав план мисливець.
- Ні. Я увечері ніяк не зможу. Ми з Нікою ідемо в кіно. Там вийшов містичний фільм "13 хвилин". За мотивами книги Олександра Гусейнова. Я терпіти не можу цього письменника. З нього писака, як з лайна куля. А  от фільм 
, можна і подивитись.
- Іншим разом буде фільм. Завтра йдемо на полювання, - сказав як відрізав Артур.
Але була одна невеличка проблема. Макс був неслухняним хлопчиком.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше