Глава 5. Журнал

Ірина

Прокинулася я, як це не дивно звучить, на тому ж самому дивані на якому вмащувалася з книжкою. З початку мені не було зрозумілим що трапилося. Буквально хвилину тому я прилягла на велике м’яке ліжко в замку, що знаходився в іншому світі десь в часи середньовіччя. А розплющивши очі побачила вже, що знову опинилася вдома. І можу з впевненістю завірити, що ще ніколи не була такою щасливою, тут опинитися.

Коли почала згадувати свій сон (все ж таки я вирішила, що мені це все просто наснилося - вперше за все життя), то зрозуміла що він був навдивовижу реальним. Таке враження ніби це все й справді відбулося зі мною. А коли згадала про роги, то навіть посміялася. Але, сміялася недовго. Майже відразу підірвалася з дивану й підлетіла до дзеркала, щоб впевнитися що їх немає. Від таких різких рухів почало паморочитися в голові. Не дивлячись на це я все одно змогла розгледіти своє зображення і полегшено видихнула, переконавшись що рогів немає.

Але все ж таки я зарано почала радіти. З чого я це взяла? З того що замість моєї улюбленої піжами з котиками, на мені була вдягнена та сама сукня зі сну.

«Все, я з’їхала з глузду. Тепер це вже остаточно» - промайнула така думка в голові після якої я прямо таки присіла на підлозі.

Добре, потрібно сісти й спокійно обміркувати усе що трапилося. Ну, з першим пунктом я вже впоралася, вмостившись на підлозі. Залишилося тепер обміркувати. А заспокоїтися можна відразу викреслювати зі списку - усе одно не вийде.

Усе почалося зі дзвінку. Саме після нього я потрапила до того місця. Якщо це й дійсно інший світ, тоді то було не просто гіпнозом, а якимось закляттям. Але навіщо? І чому саме я? В моєму житті ніколи не відбувалося нічого дивного і тим паче містичного. Я тільки те й робила що мріяли про пригоди. Може це якось вплинуло?

Хоча… Чи дійсно все почалося з дзвінку? Чи…Журнал! Передбачення яке сьогодні прочитала було якимось дивним. Може це зможе щось прояснити? Тільки потрібно його знайти. Що виявилося не так легко як сказати. Здавалося, що я поклала його кудись на видне місце, але опинився він якимось чином під диваном, де до речі та знаходився мій телефон. Мені вже починає здаватися що в усьому винний диван.

Так, а ось і цей журнал – «Піковий валет». Відкривши на потрібній сторінці, я уважно перечитала гороскоп, і ніби заново на нього поглянула. Узявши зі столу маркер виділила моменти, які вже встигли трапитися:

«Козероги, цей тиждень принесе вам чимало сюрпризів. Ваше життя може перевернутися з ніг на голову. Варто бути обережними з водою. Зірки радять вам втриматися від плавання. Що до амурних справ, то придивіться до вашого оточення, є ймовірність того, що поруч з вами знаходиться ваша доля».

Нагадайте, здається я жалілася що нічого не справджується? Беру свої слова назад. Половина вже відбулася. І якщо казати чесно, мене трохи лякає друга частина. Цікаво, стосовно амурних справ воно вже сталося чи ще буде? Бо якщо вже, то вибір не великий Валепіпіс або чорнявий дрищ. Так, забуду поки що про це. Мені все одно що той, що той не подобається.

 Мені спало на думку спробувати погортати журнал. Що виявилося недаремним. З нього вилетів невеличкий листок, який більше нагадував рекламу. На темно синьому глянцевому папері, де фоном було напівпрозоре зображення озера в лісі, був надпис:

«Щоденний гороскоп для вашого зодіаку. Тільки зареєструйтесь і щоденно будете отримувати передбачення на електронну пошту або особистим СМС повідомленням прямо на телефон. https://www.peak.jack/.
Реєстрація займе хвилину, а передбачення змінять усе ваше життя. Гарантуємо».

Не довго думаючи, я піднялася з підлоги та всілася за робочий стіл. Увімкнувши ноутбук, ввела адресу сайту і мені від разу ж відкрилася сторінка з реєстрацією. Хоча це навіть дуже натягнуто сказано. Усе що потребує ця «реєстрація» вказати пошту і номер телефону. І на цьому все. Ось тільки ще хвилину воно оброблює інформацію. Після цього на сайті з’явилося повідомлення, в якому значилося що гороскоп на завтра буде готовий увечері, а отримаю його вже на телефон. І тоді сайт сам закрився.

Ну, що ж? Будемо чекати передбачення, а поки краще відволіктися від усієї цієї історії та переодягнутись. Не знаю чи зможу я якось пояснити мамі наявність такої старомодної сукні, якщо вона повернеться раніше з роботи. А замість неї, я одягнула звичний для цього часу джинсовий сарафан, одівши під нього легкого светра. Хоча вже й весна, але все одно прохолодно.

І в той момент коли я думала, чим же мені зайнятися, мій живіт вирішив усе за мене. Йти на кухню по їжу. Живіт нібито скручувало від голоду, чого я раніше не помічала через те що була занадто схвильована тим, що відбувається.

Повернулась з кухні вже із двома шматками яблучного пирога та апельсиновим соком. Телефон, який лежав на робочому столі, почав вібрувати. Узявши його до рук та розблокувавши екран, виявилося що вечір вже, мабуть, настав, і прийшло передбачення на завтрашній день:

«Козероги цікавість не порок, але в межах розумного. Пам’ятаєте, що зірки рекомендують вам слідкувати за тим що говорите і бути обережнішою зі стінами».

Але це ще було не все. Не пройшло й хвилини, з’явилося нове повідомлення, яке значилося як додаток:

«Амур просить вам передати що ви вже зустріли вашу долю, залишилося тільки знайти
порозуміння».

Дякую тобі, Амур…