Перегони

Вони майже доїжджали до Індіо, як раптом почули позаду гучний рев. Дік поглянув у дзеркало заднього виду. Їх наздоганяла група байкерів. Вони виглядали не дуже привітно. Кевін і Дік перезирнулися. Девіс виїхав уперед, а Кевін залишився позаду. Гаррі, Макс і Джордж їхали зліва. Таким чином дівчата опинилися під їх захистом.

Неочікувані гості їх швидко наздогнали. Вони перекрили дорогу мандрівникам, і ті змушені були зупинитися. Виглядали незнайомці непривітно. Перекошені злістю обличчя, обдертий запилений одяг і зловісний погляд — ця картина не втішала. Їх вожак сплюнув набік і підійшов до Діка. Здоровань смердів куривом та потом. Він схилив до Девіда засмагле масивне обличчя й уп’явся в нього диким поглядом. Той спокійно дивився йому у відповідь, склавши на грудях руки. Діку не вперше було мати справу з подібними експонатами доріг.

Здоровань презирливо відвів від нього погляд і пішов до інших мандрівників. Проходячи повз Гаррі, витяг з кишені викрутку й провів нею по його байку. Гаррі зблід. Джоан це обурило. Вона з силою стисла кермо мотоцикла, але вирішила промовчати.

— Хочете сказати, що ви байкери? — спитав насмішкувато, оглядаючи мандрівників зневажливим поглядом.

— А це заборонено? — несподівано озвалася Джо, сама від себе того не очікуючи.

Здоровань озирнувся й підійшов до неї ближче. Серце дівчини гупало, як на барабанах. Аж дух перехопило. Та вона однаково намагалася впевнено дивитися на грубіяна. Дік напружився, готовий у будь-який момент втрутитися.

— А якщо заборонено? — гаркнув ватажок несподіваних гостей.

— А хто заборонив? — долучився до дівчини Макс.

Кевін нахилив голову, чекаючи гіршого. «Почалося», — промайнула в нього думка.

— Не зрозумів, — прошипів здоровань і підійшов до Макса.

— Важкувато доходе з першого разу? — глузливо підмітив рудий.

— Що? — рявкнув байкер і накинувся на сміливця.

Дік уже був біля нього й заїхав нахабі межи очі. Почалася бійка, до якої долучилися Кевін, Гаррі й навіть інтелігентний Джордж. Джоан злякано спостерігала за гладіаторськими змаганнями в хмарі пилу й не знала, що робити.

Тим часом Ніколь відкрила рюкзак і неочікувано дістала пістолет. Пролунав постріл у повітря. Настала тиша.

— Припиніть негайно! — закричала білявка.

Макс витер кров, що лилася з носа, й розсміявся.

— Наша дівчинка, — промовив задоволено.

Здоровань насмішкувато кинув їй:

— То ти, крихітко, може, ще й стріляти вмієш?

Вона не спізнилася з відповіддю й натиснула на курок. Пуля влізла в землю біля його ноги. Байкер вмить сховав глузливу посмішку.

— Що тобі потрібно? — грубо спитала Ніколь.

— Я хочу позбавити ці дороги від такого сміття, як ви! — процідив крізь зуби.

— Та ну, — хмикнула. — І хто ви такі?

— Господарі цих доріг!

— Та що ти? Не може такого бути. Де це написано?

— Тут! — вигукнув здоровань і вказав на асфальт. — І ми очищатимемо ці дороги від таких сміттєвих байкерів, як ви.

— А хто сказав, що ми байкери? — запитала Кейт. — Просто їдемо у своїх справах. А якби й були ними, це вільна країна і кожен має право робити все, що йому заманеться. В рамках закону, звісно.

— Тут закон — я! — знову гаркнув дикун.

Макс голосно розсміявся. Розлючений здоровань сіпнувся до рудого, але його зупинив Дік. Громила оглянув хлопця з ніг до голови.

— То ти тут найголовніший? — спитав насмішкувато у Девіса.

Дік косо посміхнувся, але не відповів.

— Крутий? — вже грубіше прогримів байкер.

— А давай перевіримо, — натякнув Дік на перегони.

Кевін важко зітхнув і глянув кудись убік.

Здоровань ударив величезним кулаком по долоні. Його м'язи на руках і грудях напружилися, натягнувши чорну футболку, яка, здавалося, ось-ось трісне. Він відчув приплив адреналіну. Дикун розмашисто пішов до свого байка. Його замурзані побратими почали кричати й свистіти, підбадьорюючи ватажка.

Джо підійшла до, як завжди, спокійного Діка, хусткою витерла йому кров на розбитій губі й тихо прошепотіла:

— Обов'язково нариватися?

Він поглянув на неї з ніжністю й відповів:

— Не варто так турбуватися за мене. Хоча це приємно. Побережи себе до нашої зустрічі.

І підморгнув.

Джоан почервоніла від такої неочікуваної поведінки хлопця й відійшла в бік.

А Дік впевнено завів «Харлі». Мотоцикл заричав, як тигр перед полюванням.

— Дуже не жени, бо ще відстане та загубиться, — кинув йому Кевін.

— Ти відповіси за ці слова, коли я повернуся! — гримнув на нього здоровань.

— Ти спочатку повернися, — надіслав йому поцілунок рукою.

Здорованя аж перекосило від гніву.