Глава 6

АННА

Замовивши собі сніданок та викликавши працівників клінінгової компанії, я почала екскурсію будинком.

Влітку я лише так пробіглася коридорами та мене вразило планування будинку. Зрештою, я купувала його у Юрка заради того, щоб про всяк випадок мати власний куток. І тепер не жалію, що виручила брата. Прочиняю двері у кімнати і розумію, що тут реально можна жити і без ремонту. Будинок омебльований. На горі дві розкішні спальні плюс вітальня. Внизу простора гостьова, теж дві спальні, ігрова, бібліотека, кухня та розкішний санвузол. Також добудована розкішна тераса. На вулиці є гараж, альтанка, з боку — лазня та невеличкий басейн. Хоч і маленька, але така дача — це розкіш. А мені більшого і не потрібно. Хіба що хатньої робітниці не вистачає для повного щастя. Але я декілька днів потерплю. Подивлюся, як поведе себе Влас. Не впевнена, що він буде мене шукати. Я стільки разів слухала його брехню, що переконана — він просто чекає, що мені набридне і я сама повернуся.

Хмикаю, пригадуючи ту фатальну сварку улітку. Я ж думала, що покараю його тим, що піду. А виявилося — зробила послугу. Бо коли вибачила, йому зателефонували і поцікавилися, чи буде він у замовленій лазні. Я тоді закотила йому скандал, але Гораль викрутився. Сказав, що з друзями туди збирався. Звісно, я це проковтнула, але недовіра таки залишилася.

Якщо чесно, не можу зрозуміти поведінки свого чоловіка. Я все для нього робила. Старалася бути зразковою дружиною у всьому. Підтримувати його, а він... Важко зітхаю. А він навіть квіти без чергового натяку подарувати не міг.

Зупиняюся, мені важко визначитися, де я хочу спальню — на горі чи внизу. Але мізки вже заполонило слово квіти. Хочу букет. Навіщо чекати квіти від того, хто не вважає за потрібне їх подарувати, якщо я можу їх замовити сама. І є дев’яносто відсотків того, що привезе їх кур’єр чоловічої статі.

Розблоковую телефон і, зайшовши в Гугл, шукаю найближчу квіткову крамницю та замовляю собі букет великих королівських тюльпанів. Хоч на дворі іще зима, мені хочеться весни. Я не побиватимуся за Горалем. Я повинна навчитися жити сама. Мені боляче, але я реалістка, розумію, що Влас не зміниться ніколи, та й знаю себе — моє терпіння на грані. Повідомлення, прочитане вночі, ще й досі стоїть перед очима. Він підлий брехун.

Нервово ковтаю і ставлю діагноз собі, що я теж наївна дурепа, бо вірю у те, що хочу вірити, та закриваю очі на реально моторошні речі.

Здригаюся від телефонного дзвінка. Добре, що телефон не впустила. Погляд стрибає на екран — Анжела. Образа за секунду закипає на подругу. Я з нею не розмовляю після того новорічного корпоративу, відповідно подруги у мене теж більше немає. Я досі не можу второпати, що Анжела робила на тому корпоративі, якщо до компанії мого чоловіка ніякого відношення не має. Вона взагалі ні до чого ніякого відношення не має. Тому що не працює, а живе за аліменти колишнього чоловіка. Який утримує не лише дитину, але й її. А також Анжела постійно в активному пошуку спонсорів. Маю підозру, що мій Влас теж мав внесок у цьому спонсорстві. Фу, як гидко. Скидаю дзвінок. Не хочу з нею розмовляти.

Спускаюся вниз та йду до воріт, до невеличкого будиночка охорони, потрібно повідомити охоронця про кур’єрські доставки та приїзд працівників клінінгу.

Повернувшись у будинок, здригаюся від холоду та сирості. На дворі посипав лапатий сніг.

Окидаю поглядом вітальню і несміло йду на кухню. Якось дивно починати життя спочатку, коли тобі вже під тридцять. Мої однолітки вже дітей у школу водять, а в мене їх навіть у планах немає та, схоже, скоро й не буде. З Горалем так точно не буде.

В кишені шуби знову дзвонить телефон. Виймаю його — знову Анжела. Я не хочу говорити з нею, відповідно дзвінок скидаю.

Опинившись на кухні, протираю стіл від пилюки, адже зараз привезуть сніданок і я хочу по-людськи поснідати.

Впоравшись з прибиранням, підходжу до вікна на кухні.

На дворі мете лапатий сніг. І я ледь не на краю світу. Наче все добре, я у безпеці, подалі від гульвіси та зрадника, який безбожно бреше та клянеться у вірності, але моє серце щемить. Я ж так хочу вірити Власу, але розумію, що це самообман. А я більше не хочу бути обманутою.