Гонка за коханням

10 Глава

  І знову школа. Радісні розмови, сміх, чергові вчителі які лають першокласників. Багато бігає дітей. Старшокласники вп'ялися в свої телефони. Очами я шукаю знайомих. Хтось бере мене за спину. По рефлексу я обернулася і побачила Марка.

 -Привітик!- привітався він.

 -Ага, давно не бачились. 

 -Ой, та ладно. Не будь завжди такою уїдливою . Он і Матвій з Яною.

  І справді вони. 

...

  Перед третім уроком мені написав Головний з дуже заманчивою пропозицією. Він пропонував сьогодні у 11:30 вечора гонки. За такий пізній час він пропонував на 10 долларів більше. А точніше 310 долларів у сумі. 

...

На уроці:

  -Доброго дня діти!- привітлася з нами вчителька. Сьогодні вона булп на диво одягнена у яскраву блузку синього кольору. Але за моє невелике навчання у школі я в перший раз бачу її у такому одязі.

  -Доброго дня!- пролунав гул голосів. Учні встала і привіталися з вчителькою. Буквально через 5 секунд всі знову сіли. Більшість почали копатися у рюкзаках дістався речі, хтось відкривав зошити або брав ручку у пеналі. З моїх думок мене отямив дзвінкий голос вчительки. 

  -Сьогодні я хочу зробити невелику пересадку. Каміло сядеш до Аліси.- почала командувати вчителька.

  -Мда. Зовсім не пощастило. - сказала та сама Каміла.

   -Каміло! Ніяких лишніх реплік під час уроку!- наша класна керівниця здається не була рада такій поведінці моєї однокласниці. 

  -Ага. 

  -Так, ладно далі. Ви дівчата занадто багато балакаєте. Тому Яна сядеш до Матвія, а Рейчел до Марка.- продовжила вчителька.

   Ми були на самих задніх партах,  могли розмовляти і повертатись друг до друга. Учні оглянули її незадоволеними поглядами. А вчителька неначе й непомічала проблеми в цьому.

 -Добре.- погодились ми.

 На уроці нічого цікавого не було. Я навіть заснула на уроці. Слава богу мене розбудив Марк коли вчителька проходила поряд, а Яна навіть написала за мене весь матеріал. Все таки вона дуже трудолюбива!

...

 На перерві Марк і Матвій з кимось щось не поділи і почалася драка. Ми з Яною рішили допомогти їм і в кінці нас покликали до директора. Нам назначили не ходити в школу по три дні дві неділі підряд, а також прибирати їдальню.

...

  Я готувалась до гонок. Я помітила із своїх суперників знайому постать. Марк? Я дуже здивувалась. Я знала що він любить на них приходити й дивитися, але не знала що він бере участь у них. А ще він що профі? Чи просто переплутав час загону.

  -Ну, привіт.

  -А, ой. Привіт Рись.- як я зрозуміла Марк і не здогадався що це я. 

  -О, бачу ви вже познайомились. Рись це Диявол. Ну ось і добре. Змагання вже через хвилину. - головний як завжди вміє найти самий гарний момент для спілкування. 

  Ми посміхнулись друг другу і поїхали коли дали знак. Я їхала як завжди аж хтось різко і дуже сильно штовхнув. Вже було темно і я не бачила хто мене штовхнув. Це вже не перший раз. Пуля, розгромлена квартира. Це все якось зв'язано. Я вдарилася об металеву деталь мотоцикла і землю. Хоча не було сильных ушкоджень. Він зупинився і дав мені руку. З його допомогою я змогла піднятися і сісти на мотоцикл. Він почекав мене і ми поїхали. Хоча ми відстали ми обігнали всіх. І перетнули лінію фінішу першими. Я дуже здивувалась що ми зробили це разом. Як я зрозуміла всі також.

  Головний поділив цю суму на попалам і вийшло що кожному з нас дісталося по 175 баксів.

...

  Вже після того як я переодяглися і приїхала додому я рішила погуляти по парку. По дорозі я зустріла Марка, і ми почали розмову. 

-Слухай Рейчел. Це ж не перший раз, так?

-Так, ти правий.

-І зламані меблі і техніка були зламані тієї ж особою чи особами.

-Мабуть так. Але що ж ти пропонуєш робити?

-Я думаю потрібно спочатку дізнатися хто це все робить і чому. А потім діло за малим.

-Кажеш так неначе це проще  простого. 

-Ну...- почав вагатися він. Якась невпевненість у перший раз промайнула в його голосі. 

  Ми продовжили розмову, і я не засвітила як пройшло 40 хвилин. На вулиці вже потемнішало. Я запропонувала Марку піти додому.

-Ну, добре. - все таки відповів він. 

Ми вирішили піти разом. Все ж таки нам по дорозі. Ми  дішли до дому. З якогось дива з'явилася Яна. 

-Рейчел? Марк? 

-А хто ж ще?- питанням на питання сказала я. 

-Ладно. Ідіть вже до додому. 

-Добре.

Ми останній раз сказали це разом. Ми засміялись  утрьох. 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше