І знову школа. Радісні розмови, сміх, чергові вчителі які лають першокласників. Багато бігає дітей. Старшокласники вп'ялися в свої телефони. Очами я шукаю знайомих. Хтось бере мене за спину. По рефлексу я обернулася і побачила Марка.
-Привітик!
-Ага, давно не бачились. 🙄
-Ой, та ладно. Не будь завжди такою холодною. Он і Матвій з Яною.
Він показав пальцем кудись уперед, там і справді вони стояли. Поки я дивилась і махала їм, хтось вихопив мою сумку і втік, а я навіть не встигла моргнути. Марк погнався за моєю сумкою. За цим всім наблюдала вся школа. Я побігла за ними. А коли мені вже збирався віддати сумочку, я добренько вдарила його по голові.
-Ей, за що?
-Я й сама могла за брати мою сумку.
-А ти дебіл, чого побіжав?
-Ну, не знаю...
-Ладно пішли.
Ми возз'єдналися з Яною та Матвійом. Тепер я більше не ненавиджу Марка. З цього момента ми стали знаменитою четвіркою для всієї школи. Ми були тими, кого боялися всі.
...
Перед третім уроком мені написав Головний з дуже заманчивою пропозицією. Він пропонував сьогодні у 11:30 вечора гонки. За такий пізній час він пропонував на 50 баксів більше. А точніше 350 долларів. Або як я люблю казати баксів.
...
На уроці:
-Доброго дня діти!
-Доброго дня!
Пролунав гул голосів.
-Сьогодні я хочу зробити невелику пересадку. Каміло сядеш до Аліси.
-Мда. Зовсім не пощастило.
-Каміло! Ніяких лишніх реплік під час уроку!
-Ага. 🙄
-Не груби вчителю. Так, ладно далі. Ви дівчата занадто багато балакаєте. Тому Яна сядеш до Матвія, а Рейчел до Марка.
Ми були на самих задніх партах, ми могли розмовляти і повертатись друг до друга. Учні оглянули її незадоволеними поглядами. А вчителька неначе й незамічала що вона натворила.
-Добре.
Ми сказали це всі одночасно і ритмічно, аж всі вилучили очі. Нічого цікавого не було. Я навіть заснула на уроці. Слава богу мене розбудив Марк коли вчителька проходила поряд, а Яна навіть написала за мене весь матеріал.
...
Я готувалась до гонок. Я помітила із своїх суперників знайому постать. Марк? Я даже здивувалась. Я знала що він любить на них приходити й дивитися, але не знала що він бере участь у них. А ще він вже профі.
-Ну, привіт.
-А, ой. Привіт Рись.
-Так я вже Рисью стала. А раніше ти мене по іншому називав.
-О, бачу ви вже познайомились. Рись це Диявол. Ну ось і добре. Змагання вже через хвилину.
Ми посміхнулись друг другу і поїхали коли дали знак. Я їхала як завжди аж хтось різко і дуже сильно штовхнув. Вже було темно і я не бачила хто мене штовхнув. Це вже не перший раз. Пуля, розгромлена квартира. Це все якось зв'язано. Я вдарилася об металеву деталь мотоцикла і землю. Хоча не було сильных ушкоджень. Він зупинився і дав мені руку. З його допомогою я змогла піднятися і сісти на мотоцикл. Він почекав мене і ми поїхали. Хоча ми відстали ми обігнали всіх. І перетнули лінію фінішу першими. Я дуже здивувалась що ми зробили це разом. Як я зрозуміла всі здивувались.
Головний поділив цю суму на попалам і вийшло що кожному з нас дісталося по 175 баксів.
...
-Слухай Рейчел. Це ж не перший раз, так?
-Так, ти прав.
-І зламані меблі і техніка були зламані тієї ж особою чи особами.
-Мабуть так. Але що ж ти пропонуєш робити?
-Я думаю потрібно спочатку дізнатися хто це все робить і чому. А потім діло за малим.
-Кажеш так неначе це проще простого.
-Ну...
-Ой, ладно пішли.
-Добре я тебе проведу.
-Ну ок.
Він довів мене до дому Яни де вона нас зустріла.
-Рейчел? Марк? Він що тепер також все знає.
-Ну, майже.
-Ладно. Ідіть вже до мене переночуєте тут.
-Добре.
Ми останній раз сказали це разом. Ми засміялись утрьох.