3 Глава

  Шумний, незнайомий коридор. Ядосі дивлюся, що ця сіра пляма сповнена людей і є  новою школою.

Очами оглядаю весь коридор і лише за хвилину до дзвоника я помічаю мою нову вчительку - Наталію Петрівну, яка буде вести у нас історію і англійську мову.

  - Доброго ранку Наталія Петрівна!- привіталася вона.

Я махала рукою і дивилися на жінку десь 40-50 років. Вона була худа але низькка, у  неї була смугла кожа і каштанове, кудерляве. довге волосся. На учительці були окуляри квадратної форми, сірий піджак, червона блузка і коричневі брюки із старомодним взуттям.

  -Рейчел нарешті з'явилася.

  -Вибачте, я раніше  вас не помітила.

Ця вчителька, що насміхається з мене?! Це вона повинна була мене шукати а не я її по всій школі в якій я не була ні разу.

    -Ладно, йди за мною Міллер. Ось тут твій класс -11А. Заходь до классу, я тебе представлю.

 Я зайшла до невідомого тихого кабінету. Мої одноклассники дивилися на мене з цікавістю. Я вздрогнула від їхніх пристальних поглядів. Лише моя подруга посміхалася до мене. Нам пощастило що ми у одному класі.

   -Дякую вам.

Я не знаю почула чи це вчителька, бо я так тихо пробурмотіла через страх перед чимось новим. І лише через хвильку роздався голос вчительки.

   -Діти з першим навчальним днем і останнім роком моїх мук з вашим классом! А також для вас у мене є важлива новина - у нас буде нова учениця!

Після цих слів всі активно почали перешіптуватися про мене. Мені стало ще страшніше пербувати у цій школі, а точніше у цьому классі. 

  -Будь ласка придстався Міллер.- прошептала вчителька мені на вухо. 

  - Привіт всім! Я Рейчел Міллер ваша нова однокласниця.  Я приїхала до вас з Каліфорнії.- ці кілька слів я сказала на одному диханні. 

  - Добре сідай Міллер.

   Я вирішила сісти до Яни. На парту я поклала пенал, зошит і книгу зі щоденником. Аж ось голосно подзвонив дзвінок. Всі негайно встали і 

...

  Першим уроком була історія. Нам розповідали про минуле їхнього міста. А точніше Нью-Йорка. 

- Минуле Нью-Йорка 1664 року: До європейців на цій території були поселення корінних жителів індіанців — племен ленапе, алгонкінів та ірокезів.- торочила вчителька. 

  Учні займались своїми справами: хтось підтишком гра в телефоні, якісь дівчата малювали, а  хлопці навіть розмовляли між собою. Але хтось все таки слухав.

  -Італійський мореплавець Джованні да Верраццано, який назвав це місце Нувель Анґоулеемь, доплив до затоки Нью-Йорку 1524 році, але колонію не було засновано. Справжня історія міста починається з голландських пошуків швидкого шляху до Азії.- продолжила розповідати тему вчителька.

   Пізніше нам задали прочитати про минуле Нью Йорка і Наталія Петрівна відправила нас на наступний урок.

...

  Решта уроків пролетіло незамітно. Ми з Яною заскочили до мене зробити уроки. Через 2 години Яна пішла, а я у свою чергу збиралась забрати Кораліну із садочка.