3 Глава

  Шумний, незнайомий коридор. Я досі дивуюсь що ця сіра пляма сповнена людей і є моя нова школа. Очами я оглядаю весь коридор і лише за хвилину до дзвоника я помічаю мою нову вчительку - Наталію Петрівну, яка буде вести у нас історію і англійську мову.

  - Доброго ранку Наталія Петрівна!

Я махала рукою і дивилися на жінку десь 40-50 років. Вона була худа але низькка, у  неї була смугла кожа і каштанове, кудерляве. довге волосся. На ній були окуляри, сірий піджак, червона блузка і коричневі брюки із старомодним взуттям.

  -О Рейчел нарешті з'явилася.

  -Вибачте, я раніше  вас не помітила.

Ця вчителька що насміхаеться з мене, це вона повинна була мене шукати а не я її по всій школі в якій я не була ні разу.

    - Ладно, йди за мною Міллер. Ось тут твій класс -11А. Заходь до классу, я тебе представлю.

 Я зайшла до невідомого тихого кабінету. Мої одноклассники дивилися на меене як на якесь сміття. Я вздрогнула від їхніх пристальних, оцінівающих очей. Лише моя подруга посміхалася до мене.

   -Дякую вам.

Я не знаю почула чи це вчителька, бо я так тихо пробурмотіла через страх перд чимось новим. І лише через хвильку роздався голос вчительки.

   -Діти з першим навчальним днем і останнім роком моїх мук з вашим классом! А також для вас у мене є важлива новина - у нас буде новенька!

Після цих слів всі активно почали перешіптуватися про мене. Мені стало ще страшніше пербувати у цій школі, а точніше у цьому классі. 

  -Будь лска пристався Міллер.

Прошептала вчителька мені на вухо. 

  - Привіт  всім! Я Рейчел Міллер ваща нова однокласниця приїхала до вас з Каліфорнії.

Ці кілька слів я сказала на одному диханні. Але дихання враз зупинилося.

  - Добре сідай Міллер.

Це були останні слова які я чула.

...

Яна

   - У неї первтомлення, стресс, а також із за травми у неї поранення ноги, хоч і не перелом. Їй придеться залишитися у лікарні декілька годин.

  -Дякую вам.

Я так перживаю за неї, хвора мама, батько-алкаголік який потім помер, вона привикла бути сама по собі. А тут ще нелегальний підзароботок на гонках і ще це.

-Мммм. А... Де я?

- Ах, Рейчел ти прийшла до тями?

   -Яно, це ти?

   - Так, я вся твоя назавжди.

  - А що сталося?

  - Це довга історія, потім розкажу. А поки що спи.

Десь через пів години вона заснула.