2 Глава

   Я припаркувала мотцикл під будинком. Ще знизу  побачила мірцающе сяйво у моїй вітальні.

 Як завжди відкриваю не зачинені двері моєї квартири. Моя подруга і моя молодша сестра заснули за вечерею. Горить ще включений телевізор і каша Короліни вже стине. Я тихенько вимкнула телевізор і перенесла малютку до її кімнати. 

  -Яно. Яно! Прокинься.- зове її подруга.

Це так мило що Яна заснула разом з нею. Ладно потрібно стримувати своє хіхікання або розбужу малу.

  -Мммм. Що? О, Рейчел ти вже прийщла!

  -А-ха-ха-хах. Так.Ти аж заснула з нею, ви неначе дві спільні душі. Але, дякую що сидиш з нею.

-Та незащо. 

  -Завтра підемо з Короліною навідати маму. Я вже заробила гроші на її лікування,  але це лише пів суми і я сподіваюся що доктор дозволить почати лікування раніше.

  -Я рада за тебе, але Рейчел розумієш я у суботту, післязавтра буду зайнята і не зможу понянчити Кораліну поки тебе не буде.

  -Та нічого якось же знайду куди її діти. 

  - Ну, тоді я піду додому.

  -Бувай Яно!

Вона вийшла, вже в коридорі ми попрощалися. І я пішла до своєї кімнати робити домашні завдання. Пройшло мабуть кілька годин поки я заснула за партою.

...

  Я прокинулася від дратівливого звуку будильника. І знову заснула за партою на стільці. Але, сьогодні ще четвер і треба готуватися до школи. Після такого сну дуже болить спина. 

   Я почуваюсь не дуже, але не звернула на це увагу. У мене болить голова і спина трошки.

  Я швидко вмилась і пішла готувати завтрак. Але перед цим я встигла зробити макіяж. Легкі тіні, рум'яна та блиск на губах. Швидко зробила зарядку з декількох вправ. 

   У холодильнику я знайшла 2 яйця і упаковку бекона. Я рішила приготувати яєчню з беконом .Через 30 хвилин дві страви вже були готові. У стаканчики я налила апельсиновий сік..

  -Кораліно прокидайся і йди їсти!- позвала я молодшу сестру.

  -Вже йду!

   Я почула як сестричка зайшла до ванної кімнати і почала вмиватися. Через 5 хвилин до мене підійшла вже бодра Кораліна. Поки вона їла я заплела їй дві косички і сама сіла снідати.

  Після сніданку я зібралась до школи й допомогла одягнутися Кораліні. Вже жовтень і потрібно одягатися тепліше. Тому я одягнула червоний в'язаний шарф, чорні широкі джинси білу блузку, бомпер і тепле пальто.

    Сьогодні 7 уроків і я почала збирати рюкзак. Фізкультури сьогодні немає тому форму я не беру. 

  Ми пішли через парк, хоча було похмуро і йшов маленький дощ я йшла у гарному настрої. Коли я довела Кораліну до садочку,  вона сама побігла до виховательки.

-Привіт Коралінко!- радісно прощебетала вихователька.

-Ура! Тітка Марина!- закричала Кораліна.

  А, я пішла до школи. Хоча це була її нова школа, вона знала тут Яну. Яна її найкраща подруга дитинства. І цілий рік вони товаришували на відстані. Але, тепер  знову разом!