Розділ 10. Справжня Крюгер

— Ти виглядаєш, як лайно, — прокоментувала Крюгер його вигляд. — Тиждень минув, і від поранення й сліду не мало лишитися, а ти блідий та замучений.

Крюгер та Влад домовилися зустрітися вночі за барною стійкою в «Паніці», і дочекавшись на нього, Крюгер лише з радістю підколола його, як це буває у друзів, які дещо пережили разом.

— Це все ті ліки, що мені прописали, — відповів Влад, показавши бармену Дзіо два пальці. — А от ти виглядаєш куди краще, подруго. Чим займалась увесь цей час? Віддавала борги?

Про свою незначну роботу вона вирішила нічого йому не розповідати. І не тому, що не хотіла його непокоїти: просто не бачила в тому завданні чогось особливого.

— Борги… Знаєш, ще якийсь час тому я думала, що вони висітимуть на моїй шиї ще багато років. Але тепер я готова їх повністю погасити, просто треба зробити це по-гарному. Наче відмити отримання звання, розумієш?

— Не розумію, але підтримую, — усміхнувся Влад і взяв один зі стаканів, поставлених барменом. — За сплату боргів, подруго. Нахрін їх!

— Так, нахрін їх, друже! — відповіла Крюгер.

Спорожнивши склянку до дна, Крюгер скористалася брейнлінком та сплатила залишки боргу, відчуваючи, що віддала щось цінне. Але коли перевела погляд на суму, що залишилася у неї після сплати та інших значних витрат, вона усміхнулася.

Мабуть, кожен мріє отримати велику суму грошей та жити без турбот. Але особливо це бажане тими, хто побував на волосині від смерті, і тепер просто хоче прожити залишки життя в спокої та достатку. Ветерани війн часто хочуть вийти на умовну пенсію якомога раніше, бо розуміють, що ніякі нові технології, які продовжують життя, не захистять їх від наслідків війни. Така ж історія була і з Крюгер, що вже мала декілька контузій, і кожна з них лише наближала той поріг, коли в людини може зародитися деменція та інші «подарунки» війни.

— Клієнтів мені не порозганяйте, — промовив Ді, пройшовши повз.

— Твоїх клієнтів може порозганяти лише свята вода та біблія, чуваче, — відповів Влад, після чого всі троє не втримали сміху.

За поведінкою Ді, Крюгер здогадувалася, що він щось знає про зникнення Рожана та її причетність до цього, але всяко уникає розмов на цю тему. Та й не лише він — здавалося, що все Місто гуде про це і про жорстоке придушення протестів.

Завдяки зв'язкам Влада стало відомо, що поліція, не зумівши знайти нападників, просто затримала двох наркоманів із тієї багатоповерхівки, де і стався напад на ВЛА. Просто знайшли двох нещасних, щоб закрити справу в очах керівництва. Чого не скажеш про саму MantiCore, яка, звісно ж, не повелася на таку клоунаду і продовжує обшукувати все Місто. Поширилися навіть чутки, що шукати Франка Рожана почали й в інших мегаполісах планети, а також на Місяці. Та сама Крюгер навіть не мала бажання дізнатися, де саме його утримують.

— Владе, хочеш покатаю на своїй машині? — єхидно усміхнулася Крюгер.

— Ти коли встигла? Що за модель?

— Пішли в гараж, вона зараз там.

— Там є кондиціонер?

— Звісно, без нього я б її не купила, — посміялася Крюгер.

Як виявилося, Влад був справжнім автоманом, і дорогою до підземного гаража перерахував ледь не весь автопром, намагаючись вгадати, яку саме машину купила Крюгер. Більшість із цих назв взагалі нічого не казали Крюгер, і, мабуть, вона почувалася так само, як би почувався Влад, якби вона почала перераховувати назви гвинтівок на озброєнні армій.

— Де ти це відкопала? — майже розчаровано промовив Влад. — У раритетному магазині бабусі Валі?

— Та йди до біса, Владе, — промовила Крюгер, відчиняючи дверцята вже застарілого спорткара двадцятих років, що був перероблений під електрорушій. — У цієї машини є своя історія, і їздить вона краще за будь-що, що мені колись доводилося водити.

— Ти до цього щось крім БТР-ів та багі взагалі водила? — насправді влучно запитав Влад. — І що за історія?

— За словами продавця, ця машина пережила війну 2022-го і вивезла із зони бойових дій його родину.

— За словами продавця? Слабо віриться, подруго, — цокнувши язиком, промовив Влад та сів на пасажирське сидіння.

Як тільки електричний рушій машини приємно загудів, на лобовому склі з'явилися різні дані про стан авто, а спідометр почав показувати зростаючу швидкість. Награна зневага до покупки його подруги почала зникати у Влада, і як тільки цифри на спідометрі перевищили сотню і стрімко зростали, на його обличчі була лише дитяча посмішка.

Напівпорожні вулиці Міста завжди викликали бажання втиснути газ на повну і гнати, поки тебе не зупинить поліція, якщо зможе. Неонові вивіски та вогні у вікнах будинків проносилися за склом, а мокра від недавнього дощу дорога лише множила їхню кількість. Вони заміняли для жителів мегаполісів зірки, і насправді часом були навіть прекраснішими за них, варто лише було підсилити спостереження за ними підхожою музикою.

Машина неслася дорогою та різко входила в заноси на поворотах, що здивувало Влада. Він не очікував таких умінь та жаги до швидкості від Крюгер. Втім він добре розумів, що так вона, як і інші ветерани, просто проявляє свою тягу до адреналіну. Полоскотати нерви люблять всі, хто звик до гострих відчуттів раніше.