Розділ 2. Нове життя

Освітлення в коридорах лікарні було достатньо сильним, щоб осліпити на якусь мить інших людей, але вона продовжувала вдивлятися в нього. Дешеві імпланти, видані корпорацією по страховці, були настільки жахливими, що Крюгер бачила лише маленькі вогники на стелі.

Її віз інвалідний візок, що автоматично слідував за медсестрою попереду.

Ця лікарня була кращою за ту, в якій її оперували до цього. Тоді корпорація «MantiCore», за яку і воювала Крюгер, виконала свої обов'язки перед найманцями лише на мінімальному рівні та сильно економлячи. Декілька місяців Крюгер жила майже без зору, а потім і без слуху, а нижню щелепу заміняв дешевий протез. Та тепер вона нарешті добилась погашення заборгованостей по заробітній платі від корпорації, і взяла декілька кредитів, щоб отримати нові аугментації, які дозволять жити повноцінним життям. 

— Ще декілька поворотів! — прокричала медсестра, хоча навіть так Крюгер її ледь чула.

Після цього вона нарешті опустила погляд зі стелі й направила його на себе. Її очні імпланти не бачили навіть дешевого медичного одягу, не кажучи вже про ноги чи підлогу.

Спершу нові очі та вуха працювали непогано, але із часом зовсім ослабли. Незадовго після того, як закінчився термін гарантії наданий клінікою. Ходили чутки, що це були імпланти, які належали бійцям ворожої корпорації, яким не пощастило загинути чи потрапити в полон. В такому випадку не дивно, що відбувалось відторгнення організмом та розумом.

Їй ще сильно пощастило, бо один солдат із її загону помер від збою брейнлінка, який спалив його мозок, а інший застрелився сам, через постійний біль спричинений пошкодженими імплантами в хребті.

Крюгер нервово перебирала пальцями свій армійський жетон, прокручуючи в голові той момент, коли, зустрівши смерть на полі бою, лише чудом розминулась із нею. Ці неймовірно чіткі спалахи спогадів, які із кожним разом здавались все більш реальними, змушували її покалічене обличчя кривитись то від страху, то від ненависті.

Останніми місяцями її сильно лякали голосні звуки, особливо ті, що нагадували вибухи та гудіння дронів. З кожним днем коли зір поступово покидав її, цей страх ставав лише сильнішим через неможливість побачити, що то гуде саме старий холодильник чи кондиціонер, а не ворожий безпілотник. І навіть коли почав зникати слух, вона продовжувала чути у своїй свідомості ці звуки. Іноді цей страх змушував її падати на підлогу прикриваючи голову руками та заціпенівши лежати так годинами.

Раніше, коли лише підписала контракт, вона наївно думала, що ПТСР може бути тільки у слабаків. Та тепер вона повністю відчула цей розлад психіки на собі, і за все на світі хотіла позбутись своїх страхів.

Тим часом медсестра, а з нею і візок, пройшли крізь двері операційної. Крюгер нічого не бачила та не чула, але запах дав їй зрозуміти, що саме це за кімната. Та навіть використовуючи сам лише нюх, вона могла б з легкістю зрозуміти, що рівень якості в цій лікарні був на голову вище за попередню.

В цей момент у неї в брейнлінку пролунав виклик, який, через збій очних імплантів, так і залишився лише дратівливим та низькоякісним звуком. Та Крюгер не потрібно було бачити інтерфейс перед очима, бо і так знала хто це був.

— Вітаю, пацієнте номер 36, — голос лікаря звучав вже занадто весело, але враховуючи вартість його послуг, Крюгер добре його розуміла. — Перед тим як почнемо, ми повторимо одну необхідність. Зараз нас знімає камера, а я буду ставити запитання для підтвердження інформації. Так — права рука, ні — ліва. Все зрозуміло? 

Крюгер одразу підняла праву руку разом із жетоном в ній, насправді сподіваючись, що це не займе багато часу, і вона, як можна скоріше, поверне собі зір, слух, та голос. В неї навіть з'явилось бажання відмовитись від будь-яких розмов та скасувати це марнування часу. Але уникання цієї процедури могло створити проблеми як лікарю, так і самій Крюгер. Все тому, що це давало гарантії як лікарні, так і пацієнту, якщо щось піде не так. 

— Ви, Ірина Крюгер, особистий номер — UA-197c930hqi4565, підписали договір із лікарем Іваном Ткачем, та Лікарнею «Мінськ». За договором, вам буде встановлено нові очні імпланти Tok-100m, вушні імпланти Vidlunnya 3+, та нова нижня щелепа виготовлена на замовлення. Все це, загальною вартістю 3.260.000 кредитів. Все вірно?

На якусь мить Крюгер завагалась, зрозумівши, що названа сума зажене її в борги на багато років, але бажання відчувати навколишній світ, нехай і гнилий та куплений, саме підняло її праву руку.

— Добре, на цьому із запитаннями ми закінчили, але я все ще маю проінформувати, що запис відео продовжиться до кінця операції й надалі буде зберігатись на серверах лікарні «Мінськ». Також він буде скопійований на брейнлінк пацієнта, — Лікар Ткач тяжко видихнув сказавши це, мабуть, через і свою нелюбов до цієї процедури. — А тепер я вколю снодійне та почну роботу.

Протягнувши руку до місця, де на думку Крюгер мав бути лікар, вона відчула укол та те, як швидко її тіло ставало наче чужим, поступово засинаючи. Вона не бачила снів, і для неї ці години минули непомітно.

Спершу була лише темрява, що на якусь мить змусила думати Крюгер про невдалу операцію, але потім вона побачила шкалу завантаження, що швидко наближалася до ста відсотків. Зір поновився і навколо наче із темряви з’явилась невелика палата та ліжко. Також перед очима виникла ще одна шкала, по завершенню якої вона почула чути дивне клацання, що змусило її поглянути в сторону його джерела.