Епілог

Минуло три місяці...

- Ти обіцяєш мені часто телефонувати?

- Обіцяю. Щодня.

- Краще щогодини.

- А може щохвилини?

- Я згоден. – Гордій усміхнувся, притягнув Зою до себе і палко поцілував.

- Гаразд, Гордію, я спізнюся на потяг.

- Та ми вже біля нього стоїмо!

- Так, але це не означає, що він на мене чекатиме.

- Знаєш, мені більше подобалося, коли ти займалася з дівчатами онлайн.

- Не нудьгуй, це всього на два тижні. – Зоя забрала свою сумку, ще раз поцілувала чоловіка і поквапилась до потяга.

Все змінилося після того дня правди. Пані Ірина таки пішла від свого чоловіка, а потім відкрила ще одну танцювальну студію за новими напрямками. Зоя повернула їй кошти та у всьому підтримувала, відтоді вони стали не просто колегами, а вже подругами.

Зоя виконала свою обіцянку і записала разом з Катрусею новий танець. Він викликав справжній фурор, тож Катя пурхала над Зоєю, як метелик над квіткою. Ніна після тієї історії переїхала з батьками до іншого міста і зовсім припинила спілкування зі своїми старими друзями.

Задум Гордія спрацював ідеально, Ярослав став приманкою, хоч і ходив потім з надутими щоками, зате хуліганів швидко спіймали.

Зоя удосконалила свою програму і нарешті показала її світові. Вона мала шалений та неймовірний успіх, дівчину запрошували до різних міст з майстер-класами, а черга навчатися у неї зростала з кожним днем.

Відтоді Гордій і Зоя разом. Хоч їх і поєднали досить неприємні обставини, зате вони знайшли один одного.

Тепер абикому Зоя вже не довіряє ноутбук. Її головний ворог чатував там, де вона й подумати не могла. Однак дівчина зрозуміла одну важливу істину: і у реальному, і у віртуальному світах є свої переваги й небезпеки, але правду можна віднайти скрізь, якщо за неї боротися.