НОВЕЛА № 7 "НАДІЙНИЙ ТИЛ" ЩО ЛЕГКО ЗРАДИВ

Роман не знав, що йому робити далі: із ним зв’язалася його кума Ніна та повідомила, що спіймала на зраді свого чоловіка із його дружиною Софією. Звісно ж, повірити кумі просто так, не перевіривши фактів, та знаходячись в армії за сотні кілометрів від дому — дуже важко цим займатися.

Та поки він це все обдумував, його кум сам написав йому повідомлення, де розповів, що вони закололи кабана і покликали куму допомогти переробити м’ясо  та поїсти шкварки та. По завершенні роботи, звісно ж, до столу. Сиділи довго. Приблизно о другій ночі Ніна пішла спати, а Софія з кумом ще лишилися за столом. Софія довго жалілася на життя та негаразди в сім’ї з Романом.

Кум пригорнув її до себе, гладив по плечах, намагався втішити та підтримати, а потім все якось само сталося. Виходить, слова Ніни про те, що збирала одяг по всій кухні — правда.

Софія ж ніби і заперечувала, та виглядала якось невпевнено, а згодом сказала, мовляв: «Думай як хочеш» — і заблокувала його. Окрім того, що вони жили разом, їх нічого більше не пов’язувало: ані дітей, ані спільного майна, житло орендоване. Певно, тому Софії було так легко вчиняти саме так, або ж і дійсно щось таке сталося.

Роман взагалі не розумів, що робити: дома твориться казна-що, а він не може нічого вдіяти. Це ламало дуже сильно. Був би дома — певно, уже б запив, але тут так не вийде.

Чоловік став мовчазним і відлюдькуватим, його скляні порожні очі немов говорили: «Більше нам нічого не потрібно». Та на диво, при тому, що він знаходився у такому складному емоційному стані, його показники покращилися ледь не вдвічі.

Роман — оператор FPV-дронів. Раніше він вагався перед тим, як здійснити скид — вороги, та все ж люди — зараз руки самі вели, а Роман працював без перепочинку. Знищував ворогів, літав у розвідку, робив навіть більше, ніж вимагали.

Командир запитав у чоловіка: що стало причиною такої різкої зміни? Роман ніколи не відзначався такою успішністю і точністю влучань. Чоловік сухо відповів, мовляв — проблеми у сім’ї. Командир лиш зітхнув і записав його до психолога. Показники показниками, а психічний стан бійців у даному випадку на першому місці.

Он буквально кілька тижнів назад у цій же роті сестра одного з бійців задонатила в якусь онлайн-гру його бойові виплати за два місяці. Це дуже вдарило по бійцю: він мріяв про власне житло, а має тепер набір пікселів у золотих обладунках. Прийняти цей факт надзвичайно важко, тому ледь не наробив дурниць сам із собою. Пощастило, що побратими вчасно побачили та врятували. А хто знає, що в Романа в голові, тому нехай із цим спеціаліст розбирається.

У призначений час його відвезли до психолога, який прописав прості заспокійливі, похвалив його за те, що він мужньо тримається, і подякував за те, що злість Роман виміщає на ворогові, роблячи великий вклад у перемогу. Але повідомив і про себе треба думати, відпочивати.

Однак Роман сказав, що просто не може стулити очей, бачить жахливі сцени, та розповісти деталі не готовий. Психолог сказав, що розуміє, як йому важко, розповів кілька жахливих історій, щоб на фоні них Романові не здавалося, немов все пропало. Також психолог додав, що Роман дуже сильний і точно з усім впорається, що б там не було.

Не дуже воно допомогло Романові, та треба жити далі. Ніна знову вийшла на зв’язок, розповіла, як їй погано, і що забрала сина та переїхала тепер ужзе від колишнього чоловіка до батьків.

Романові теж було максимально паскудно на душі. Здавалося, ніхто так добре, як Ніна, не зрозуміє його в цій ситуації. Вони — споріднені душі, адже він по факту переживає зараз точно те саме, що і вона. Переписка йшла легко: слово за слово, повідомлення за повідомленням. То жалілися один одному на колишніх, то жартували із цієї ситуації, а там уже й компліменти та флірт пішов. Роман повністю втрачав відчуття часу, коли спілкувався з Ніною.

Ніна також намагалася жити далі так, як у неї це виходило: ходила на роботу, влаштовувала посиденьки із подружками у вільний час. Звісно ж, усім ділилася із Романом. А він і сам не помітив, як почав перейматися за Ніну більше, ніж за самого себе. Його почало дратувати, коли Ніна розповідала, що молодші хлопці запрошували на каву та пропонували прокатати на мотоциклі. Коли ж вона віджартовувалася, мовляв: «Вам ще і 18 немає, а мені за 30», вони відповідали: «Ось стукне мені 18 — лиш дочекайтеся мене». Ніна із таким захопленням розповідала це… Гордилася, що може когось звабити, нічого не роблячи при цьому.

А Роман тим часом просто вибухав від люті. Адже він почав сприймати її як свою жінку, і в його голові просто не вкладався той факт, що хтось інший може таке навіть запропонувати їй.

Побратим, із яким Роман тісно спілкувався, порадив глянути на ситуацію під іншим кутом: «А нащо Ніна взагалі таке розповідає? Хлопців проігнорувала б, Романа не нервувала б — і все». Та Роман сам почав виправдовувати жінку, мовляв, вона просто ділиться усіма емоціями, бо вони дуже близькі.

Та і в нього вже був план: він просто буде робити так, щоб Ніна відчувала себе максимально комфортно поруч, щоб прив’язалася до нього точно так, як він до неї. Вірші, які він писав, їй не дуже заходили, та і він розумів, що не поет, тому вирішив брати іншим — замовив в інтернеті її портрет, написаний вручну фарбами, які спочатку вбирають у себе світло, а потім створюють ефект сяяння.

Менеджер запевнив, що від такого дівчата просто у захваті. Та і Роман був впевнений, що як мінімум кілька приємних емоцій такий подарунок точно викличе. Чоловік ледь стримував себе, щоб не проговоритися про сюрприз цілих два тижні, доки готувалася картина.