Головна таємниця Леройса
Епілог
- Камі, на що ставиш: гепнулася без тями від перезбудження чи страху? – гигикала куля.
- Звісно, що все в купі, але якщо вже й обирати, то тут явно домінує надмірне збудження, – холодно констатувала Камірра Фрекас.
- Ви двоє взагалі нормальні?! У мене тут адептка вмирає, а вони об заклад б’ються! – надривно скрипів дракон, не перестаючи метушитися навколо непритомної. – Допомогли б краще!
- А з чим тут допомагати, Леррі? Усе ж і так ясно як Божий день! – змовницьки засяяла куля.
Леройс перевів погляд на Камірру в пошуках підказки, а та вирішила не пасти задніх і підіграти:
- Пане Леройсе, ну хіба Ви ще не здогадалися? Усе ж просто, як у казці: один палкий поцілуночок в уста, й Ваша адептка миттю на ноги зіскочить.
Спочатку дракон сприйняв поради цих двох жартівників за чисту монету, допоки його лиця не торкнувся розмірений подих адептки:
- Раз прийшли тільки позловтішатися, то геть звідси! А то звільню обох, – особливим терпінням ректор не вирізнявся.
А воно йому ой як знадобиться з адепткою, яка, щойно розплющивши очі, заплющила їх назад.
- Нерітеє, запізно – я бачив, як ти отямилася!
«Цікаво, якщо я хутко прокажу «inferno», чи згине він у пеклі назавжди?» – гарячково розмірковувала Нері.
«З собою тебе заберу, безсоромна адептко», – тепер від розгніваного пана ректора дракона Леройса не сховатися навіть у власних думках!
#3470 в Фентезі
#7040 в Любовні романи
#1607 в Любовне фентезі
Відредаговано: 11.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
