Я бачила своє майбутнє

    Старенька жіночка привела Анабель в маленьку кімнатку. Вона зайшла разом з принцесою міцно зачинивши двері.

-Ти ж не хочеш виходити заміж за нього!?-спитала стара.

-Не хочу. Проте мушу.

-Я можу допомогти втекти.

-Я ж пообіцяла,-відмовилась Анабель.

-Знаєш, я можу показати тобі твоє майбутнє. Дар у мене такий. Хочеш побачити?

-Не дуже.

-Але це може розвіяти твої сумніви, усміхнулася старенька,-принцеса трохи подумала.

-Гірше вже не буде. Що робити?

-Візьми мене за руку.

    Дівчина обережно взяла простягнуту в зморшках долоню. Раптом все її життя пробігло наче трейлер нового фільму. Ось вона одружилася з Верноном. Потім сильно плакала кожного разу як зустрічалась з Морісом. Принц одружився з принцесо Кері. Анабель не витримала всього цього і вбила Вернона. Її ув’язнили, а Моріс помер на війні.

    Через декілька хвилин весь цей жах скінчився. Серце шалено калатало. Анабель була шокована такими подіями. Голова запаморочилась.

-Таке буває. Зараз усе пройде. Ти ще можеш все змінити,-мовила стара.

-Для чого Вам мені допомагати?

-Я не прагну помсти і не хочу щоб Вернон одружився з вбивцею свого батька.

-Я його не вбивала,-проскімлила дівчина,-Я згодна. Я хочу утекти.

-В день весілля Вам допоможуть одягнутися нафарбуватися й замкнуть у кімнаті до початку. Тоді Ви утечете через вікно.

-А я точно зможу?

-Я в цьому впевнена. Охорони особливої не має. Головне не біжи на перід будинку. Тікай у ліс. А поки що ні про що не хвилюйтесь відпочивай.

-Дякую,-вклонилась принцеса.