Приємна пропозиція

-Як ти мене знайшов?-злякано спитала Анабель.

-А чому ти ховалася від мене?-нагримав брат.

-Ви знайомі?-обережно втрутилась Клер.

-Знайомся, подруго, мій брат Джек.

-Ого…-награно свиснув Мишко,-Та тут ще заплутаніше ніж у твоєму серіалі.

-Помовч,-сердито глянула на нього дівчина.

-Анабель, ми мусимо повернутися.

-Я нікуди не піду без батька.

-Та вислухай же мене. Якщо ми не повернемо негайно Моріса його батько почне війну.

-Ну то нехай принц повертається.

-Король Фредерік дав мені 5 днів. І вони, вочевидь, минули. Зараз там війна. Ти цього хочеш?

-Про що ви говорите,-зацікавлено спитав Мишко й Клер відвела його на кухню.

-Ну й нехай. Може я нарешті вирвусь з цієї золотої клітки,-обурилась дівчина.

-Ти не можеш весь час думати про себе. Але якщо ти вирішила знайти батька я допоможу. Не буду наполягати на швидкому поверненню.

-Я не хочу. Стривай. Що?-здивувалася дівчина.

-Я сильно провинився перед тобою. Прошу вибачення. Якщо ти вирішиш зруйнувати наше королівство я зрозумію.

-Тепер я відчуваю себе поганою. Гаразд. Дай мені ще один день. Я обіцяю якщо не знайду батька ми повернемось.

-Домовились,-брат усміхнувся й тепло обійняв сестру.

    Свято пройшло на славу. Всі гості залишились під приємним враженням. Анабель трохи стомилася. Дівчина сіла на дивані.

-Ти не збираєшся іти додому?-спитав Джек.

-Збираюся. Зніми нарешті цей костюм каченяти. У ньому мені важко сприймати тебе серйозно.

-Добре,-посміхнувся брат,-Слухай мені ніде жити.  

-Переодягайся. Я вже скоро виходжу, наздоженеш. По дорозі розповіси свою історію.

-Хтось уже збирається тікати від нас!?-пожартував Мишко.

-Ага,-підтримала його принцеса.

-У мене до тебе пропозиція.

-Зацікавив. Говори,-стомлено поквапила його Анабель.

-Я відомий модельєр.

-Вітаю.

-Дай договорити. Завтра у мене показ мого одягу. Але одна з моделей не може прийти. Допоможи мені.

-Ти хочеш щоб я стала твоєю моделлю?-здивувалася дівчина.

-Ти правильно все зрозуміла. Прошу.

-Я ж ніколи не ходила по подіумі. Що як у мене не вийди?

-Там нічого складного,-переконував Мишко,-До того ж показ тільки у вечері відбудеться.

-Вмовив. Хоч погуляю на останок.

-Дякую.

***

    Джек впевнено зайшов в будинок.

-Мамо, це мій брат Джек,-представила хлопця Анабель. Тато уважно розглядав короля.

-Ви неймовірно схожі,-зауважив Джордж.

-Морісе радий бачити тебе.

-Я Вас також,-хихикнув хлопець.

-Здається з Вами я ще незнайомий,-поклонився Джек.

-Я Вернон. Допомагаю з пошуками.

-Ну годі балакати. Усі швиденько за стіл,-наказала мама.

    Колючка всівся біля своєї господині очікуючи на щось смачненьке. Мрійник навпаки мирно спав у кутку. А Чарівниця звисала з підвіконня. Анабель почала смакувати свою їжу. Сьогодні був важкий день і вона трохи зголодніла. Свято тривало цілий день. Принцеса навіть не встигла перекусити чогось, хоч Клер пропонувала їй.  Тато щось розпитував у Джека. Брат втупився у телефон. Мама тихо спостерігала за всіма.

-Ти готовий?-раптом запитала Анабель у Моріса.

-До чого?

-Ми ж мали сходити у кіно. Я вже й квитки замовила,-всі затихли. Здивований хлопець не розумів що робити.

-Ти упевнена що хочеш цього?

-Ну звісно. Давно хотіла переглянути цей фільм.

    Доївши принцеса побігла на гору збиратися. Моріс теж трохи привів себе у порядок. Вернон розлючений сидів на дивані.

-Тепер я починаю потрохи переживати за сестру,-повідомив Джек,-Змінилася сильно.

-Це ж добре.

-До речі, сьогодні у кімнаті Анабель маю спати я,-перевів тему Вернон.

-А чому це ти?-обурився Моріс.

-Моя черга.

-У кімнаті Анабель сьогодні буду спати я,-розчарував хлопців брат.

-Це ще чому?-спитав Моріс.

-Тому, що я її брат.

-А я її наречений,-образився Вернон.

    Джек захлинувся водою. На обличчі короля було повне не розуміння. Моріс помітив це й роз’яснив що й до чого. Тепер Джек ходив по кімнаті злющий наче пес. Навіть Вернон зник у кімнаті Джорджа. Мама зробила перев’язку Анабель і спустилася до хлопців. Жінка намагалася заспокоїти Джека. Хлопець трохи ослабив лють.