Не варті мене

    Мама швидко зготувала вечерю і запросила гостей до столу. Тільки Анабель з’їла шматочок риби як одразу полетіли питання. Брат з нетерпінням мовив:

-Ти ж сюди не просто так повернулася, та ще й з двома чоловіками?

-Невже один із них твій наречений?-втрутився батько. Хлопці присоромлено відсьорбнули з горнятка трохи кави.

-Що? Ні. Тобто так, але ні,-розгубилася Анабель,-Взагалі це довга історія.

-Тоді розповідай швидше,-наполягала мама.

-Почну з того що я шукаю свого справжнього батька. Моя рідна мама померла 20 років тому. А батько виявився зниклим. Довгий час провів у полоні, а потім його звільнив білий лицар відправивши сюди.

-Тобто він десь у нашому світі?-перепитав брат.

-Так.

-Тоді вважай він мертвий,-відповів тато. На це мама штовхнула його у бік.

-Ні. Я відчуваю що він десь тут.

-Ми допоможемо тобі,-тихо мовила мама.

-Все що ви можете зробити для мене це дозволити пожити у вас деякий час.

-Це навіть не обговорюється,-викрикнув брат,-Розповідай далі.

-Я знайшла свого рідного брата. Разом ми перемогли Повелителя смерті і відвоювали трон. Після цього Джек одружився. Став королем, а я схоже не потрібна більше йому.

-Не говори так,-нарешті мовив Моріс,-Він любить тебе і бажає добра.

-Якби усе було так то не намагався б оженити мене з різними павичами, які й нігтя мого не варті,-вибухнула дівчина.

-То ти гадаєш що я не вартий тебе?-засмутився принц,-Який же я дурень.

-Вибач. Я не те мала на увазі.

-Брат любить тебе. В останнє як я говорив з ним він сказав мені про те що жалкує. Король не хотів так вчинити з тобою.

-Раніше потрібно було думати про це,-бовкнула в розпалі сварки Анабель. Вернон, який весь цей час мовчав, вирішив теж втрутитись.

-Я знаю що ти не кохаєш мене, але тобі доведеться угода є угода.

-Я дотримаю слова, якщо ти дотримаєшся свого.

-Отже за якогось першого зустрічного ти з радістю вийдеш заміж, а за того кого знає довго ні,-розлютився Моріс і підвівся з місця. Вовк теж демонстративно глянув на принцесу. А ось Колючка спокійнісінько сидів біля брата, наче намагався сказати: «Я не я і хата не моя».

-По перше я не радію з того що мушу йти під вінець з цим негідником. По друге я знаю тебе не достатньо добре. А все тому що ти більше часу проводив з моїм братом ніж зі мною. І по третє якби ти сказав раніше про свої почуття можливо всього цього ніколи не було.

-Я все розумію,-обережно мовив Вернон,-Але з поваги до мене ти могла б хоч трішки вдати що це весілля для тебе радість?

-Тобто ти хочеш сказати що якби я сказав раніше про те що кохаю тебе ти б одружилася зі мною?-здивувався Моріс.

-Ні. Після того як ти прийшов до мого брата просити моєї руки, після того як знав що я не готова до одруження, після того як пішов за мною в інший вимір ні. Нізащо не вийду заміж,-всередині Анабель все обірвалося.

-Я так і знав,-принц поклонився, подякувавши таким чином за вечерю.

-Так буде правильно,-підтвердив Вернон.

-Не хвилюйтесь, принцесо я ніколи б не одружився з Вами проти волі. На добраніч усім,- Принц підвівся і вийшов з будинку грюкнувши дверима.

-А ти чому посміхаєшся?-розлютилася Анабель на Вернона і вийшла слідом за принцом.

    Ошелешена сім’я спочатку нічого не розуміла, але дякуючи мамі вони спокійно повечеряли і лягли спати без зайвих питань. Анабель сиділа на сходах й спостерігала за тим як сонце повільно готувалося до сну. На небі з’явилися перші зірки. Повіяло приємною прохолодою. Дівчина шкодувала про те що посварилася з Морісом. Для чого вона взагалі почала говорити про весілля? Хлопець просто взяв і втік. Схоже Анабель зачепила його за жива. Потрібно дочекатися поки принц повернеться і попросити вибачення.

    Двері будинку прочинилися. Мама тихо вислизнула, а за нею вибіг Колючка. Тваринка хотіла підтримати принцесу й застрибнув їй на руки.

-Ти ж знаєш що тобі не можна покидати дім. Що як тебе хтось побачить?

-Ти сильно засмучена,-вмостилась поруч мама,-Розповідай. Що там сталося між вами?

-Після того як брат одружився він почав забороняти мені шукати батька. Та ще й знайшов мені цілу купу женихів.

-Хіба це погано?-пожартувала мама.

-Так тому, що я не хочу виходити заміж. Він хотів бачити не мене, а принцесу. Ось я почала поводитись як вельможа. Відмовила усім хлопцям яких Джек знайшов.

-А він я так розумію розлютився!?-здогадалася мама.

-Так. Останнім претендентом на мою руку та серце був Моріс. Коли я відмовила то брат змусив мене погодитись.

-Невже згодилась на таку пропозицію?-жартома запитала жінка.

-Звісно ні. Я вночі утекла. Відправилась на пошуки батька.

-Ось це схоже на мою Анабель. Добре. З цим все зрозуміло, але як так трапилось що ти заручена з Верноном?