38 років
Народився Валерій Пузік на Хмельниччині, у селі Теліжинці. За освітою він художник-дизайнер, але мистецтво стало для нього набагато більшим - другим способом розмовляти зі світом. Валерій — письменник, художник, режисер, журналіст і військовослужбовець Угруповання військ (сил) “Південь”.
Його картини, створені на ящиках від боєприпасів, сьогодні зберігаються у приватних колекціях по всьому світу — від США до Німеччини. У січні 2015 року Валерій пішов добровольцем на фронт, брав участь у бойових діях на Донбасі у складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектора. З березня 2022 року перебуває в лавах Збройних Сил України.
Його творчість живиться спогадами з дитинства. Не книжки, а історії сусіда дядька Івана залишили найсильніший слід: нічне село, відьми у вікнах, привид в очереті й білі коні опівночі біля тополь... Валерій завжди хотів розповідати історії. Ще в школі він записував маленькі прозові тексти й вірші в зошити та блокноти в клітинку, завжди носив їх із собою. Раніше мало кому показував свою творчість, а тепер його слова звучать гучніше, ніж будь- коли.
Валерій видав 15 книжок, серед яких “Три медалі в шухляді”, “Мисливці за щастя”, “Моноліт”. Також він співавтор книги “Наші Котики” та автор дитячого фентезі “Делфі та чарівники”. Улюблена форма письменника — це оповідання. Каже, що саме в ній можна експериментувати найбільше. До повномасштабного вторгнення він працював кіносценаристом. Нині ж продовжує творити попри війну.