Голоси окопів. Антологія військової творчості

Валерій Галадим. Поезія

Згадаймо, браття

Цього нас в інститутах не учили —

Ні звичаїв народних, ні традицій...

Іванами безрідними хотіли,
Щоб ми були; ніяких там амбіцій

Про свій народ, культуру, родовід

— Лише плебеї, ніяки́х патрицій,

Одні селяни, та щоб й ті, як слід,

Людьми не бýли — злидні темнолиці...

Манкуртами хотіли нас зробить.
І, взагалі, добились майже сво́го,

Бо навіть зараз, рідна мова як звучить,

Так декого аж сіпає від цього...

Але нарешті все стає на місце,

Історія дає нам знову шанс —

Згадаймо, браття, що ми Українці!

Великі предки дивляться на нас.

3 жовтня 1996 року

Подобається

#877 в Сучасна проза
#582 в Різне

Відредаговано: 21.11.2025