"Голос із забутого парку "
"Кінець "
Сонце остаточно піднялося над містом, заливаючи золотим світлом затишну кухню, де пахло свіжою випічкою та кавою. Нікіта сперечався з Аліною про те, чи варто додавати у нову книгу більше детективних загадок, а Марта просто посміхалася, слухаючи їхні голоси.
Вона підійшла до відкритого вікна. Легкий літній вітерець грався з фіранкою, приносячи з вулиці звичний міський шум: гул машин, сміх перехожих, дзенькіт трамваїв. Ніяких дивних тіней, ніяких холодних дзеркал і тривожних сигналів на телефоні.
Марта повернулася до столу, де на екрані ноутбука світився ще зовсім чистий, білий аркуш першої сторінки її нового, вже справжнього роману. Вона знала, що попереду ще багато роботи, редакцій, творчих сумнівів і дедлайнів конкурсу. Але тепер вона не боялася чистого аркуша.
Бо найбільша таємниця життя виявилася дуже простою: не важливо, скільки пасток розставляє доля чи які правила нав'язує система. Поки поруч є вірні друзі, а в серці живе справжнє тепло, кожен із нас є автором власної історії.
І цю книгу вже ніхто і ніколи не зможе переписати
#948 в Фентезі
#210 в Міське фентезі
#76 в Містика/Жахи
Відредаговано: 29.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
