Голос її вітру

Тема і ще дещо про вітер

Вона вчилася і працювала. Піаністкою та диригентом.

Я теж підробляв. Грав по заміні…

Та йдеться не про нашу роботу…

Тема цієї книги ніщо інше, як розповідь. Проста розповідь про різні вчинки і мислі. Перебіг яких лише наприкінці мусить скластися на подію...

Можливо...

Складати твір – велика радість. Своєрідне передчуття зародження чогось такого, що зростає і живе. Крізь пам'ять і час. Що читатиметься легко. І, тим самим, буде передаватися кожному, хоча він сам нічого того не бачив і не чув...

Тож, я вже написав і про річку, що тече через століття Харкова. Зобразив і фігури перехожих, що віддаляються в темряву часів. Дещо відзначив дощі, що падали на місто і нас у ньому... Але найголовніше – про вітер...

Адже це він шумів у деревах міських вулиць, садів і парків...

Це ж він тремтів її віями….

Апальков Олександр

Подобається

#852 в Фантастика
#128 в Антиутопія
#6596 в Любовні романи

У тексті є: наше життя вище суєти, прекрасне далеке минуле..., дзеркальним страхом втрати

Відредаговано: 19.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись