Розділ 8. Таємниці рано чи пізно розкриваються

Роксана

Дзвінок Святослава сколихнув ідилію, що панувала в Тімовій квартирі. Довелося швидко прощатися з братом та Катею й бігти в центр. Коханий ніколи б не подзвонив просто так. Поки взувалася, Тім ще намагався випитати щось, проте я й сама не знала жодних подробиць.

Мчала до офісу як навіжена, а в результаті опинилася в кабінеті сама. Папери були хаотично розкидані по столі. Це означає, що сталося щось серйозне, адже Святослав нізащо б не залишив всього цього отак просто.

Швидко порозкладала все по потрібних папках і взялася перевіряти розклад роботи на день. «Зустріч з акціонерами» - промовистий надпис про подію, що мала відбутися за чотири години. Здається, вона дуже важлива для Святослава. Тоді чому він кинув все це й поїхав?

– Я знаю, хто це,– залетів до кабінету детектив, єдиний, кому ми справді довіряли. І чому б ні – саме він колись знайшов мене, коли я найбільше потребувала допомоги.

Чоловік спершу хотів говорити, а потім раптово замовк. Помітив, що Святослава тут немає і нервово почав ритися у своєму незмінному плащі. Мене це неабияк насторожувало. Людина, яка ніколи не видавала власного страху раптом взяла й змінилася до невпізнання.

– Він у серйозній небезпеці,– промовив він, поклав невеличкий блокнотик на стіл і зник.

Це мене не дивувало. Кожен його візит був якимсь особливим, хоч одяг і залишався типовим. Проте не стала пригадувати всього, а одразу кинулася до блокнотика. Якщо детектив сказав, що коханий у серйозній небезпеці, то це справді так.

Швиденько відкрила першу сторінку й занурилася у читання. Чим більше листків залишалося позаду, тим більше дивувалася всьому. Мої підозри справдилися, але я ніяк не очікувала, що правда буде такою.

У блокнотику йшлося про те, що Нік – це загублений син Маргарити й Аркадія. Ще коли він був немовлям, то невідомі викрали його і чомусь одразу помістили до сирітського притулку. Ніхто й не подумав шукати його там. Коли ж Нік виріс, то мусив ставати на ноги самотужки, власноруч створювати власний бізнес. Проте він обрав інший шлях – хитрощами забрав чужу справу і створив собі імідж сина мільярдера, що втратив батьків у страшній аварії.

А далі було те, що я вже й сама починала розуміти – Маргарита почувалася розбитою, хоч і зовні сильною. Коли ж вона побачила Святослава, то зрозуміла, що він дуже схожий на її сина, проте не розповідала цього, а просто допомагала з бізнесом, як і Аркадій.

Нік же знайшов матір і приревнував до їхніх теплих стосунків, як йому здавалося. Йому захотілося забрати все те, що є в Святослава – собі.

І, здається, зараз його план як ніколи близький до завершення. Поки читала всі матеріали, що накопав детектив, минуло трішки більше трьох годин. Святослава ж досі не було. Якщо він не з’явиться вчасно, то рада зможе забрати в нього кілька торгових центрів і ще й скористатися прив’язкою до інших, щоб привласнити їх також.

Я почала нервово крокувати кабінетом. До всього іншого ще й недавно додався новий страх. Секунд на сорок мені здавалося, що задихаюся, але відчуття тривоги нікуди не зникло. Десь всоте зателефонувала Святославу, проте він був досі відключеним.

Не стрималася й опустилася на підлогу. Нервове перенапруження давалося взнаки. А час невпинно збігав.

Знову поглянула на годинник. Залишилося двадцять хвилин. Якщо…

Двері розчинилися і в кабінет влетів Святослав. Весь мокрий, з нього ще й досі потоками стікала вода. А на рукавах його білосніжної сорочки розпливлися плями крові.

– Коханий, що сталося?- кинулася до нього.

– Нічого страшного, буває,– лише відмахнувся.– Зараз перевдягнуся й буду в порядку. Ти краще принеси мені щось, щоб спинити кров.

Я поволі зайшла до зали, де мали збиратися акціонери. Намагалася показувати сум, хоча в душі страшенно раділа. Нарешті з усім буде покінчено.

Всі, побачивши мене, почали ховати власні посмішки та миттю стишили тон розмови. Значить знають, падлюки. Їх точно підіслав Нік. Добре, що хоч Святославу встигла все розповісти. Тепер він знає, як діяти.