Розділ 1. Найкращий спосіб передбачити майбутнє – це створити його.

Святослав

– То що робитимемо?– стурбовано прошепотіла Роксі, коли таксі було вже за кілька кварталів від нашої квартири.

– Кажуть, що найкращий спосіб передбачити майбутнє – це створити його.

– Є щось на думці?

– Навіть не сумнівайся,– посміхнувся і продовжив розробку хитромудрого плану. Час вже було покласти край ворожнечі між ними та Аркадієм з Маргаритою. І чому вони ніяк не вгомоняться?

Я вже дуже багато років був знайомий з цією парочкою. І кожнісінького дня шкодую, що колись зв’язався з ними. Чесно кажучи, Аркадій з Маргаритою були першими, з ким я познайомився при веденні бізнесу. Зовні вони абсолютно не видавалися небезпечними. Навпаки – викликали шалену довіру. Настільки сильну, що якось підписав з ними контракти на ведення додаткової спільної справи.

Святкували тоді з розмахом. Сотні незнайомих мені гостей, дивні розмови ні про що, у яких постійно проскакували якісь натяки. Я починав підозрювати, що тут щось не те, копати. Але був новачком у всьому й постійно пропускав найважливіше, а те, що мені готові були показати – не вартувало ані копійки, особливо якщо це подавати як доказ злочинної діяльності.

Якби не Артур Тенант, то й зараз, напевно, не знав би всіх подробиць. Але досвідчений бізнесмен був набагато обізнанішим у цьому всьому й навіть ті невеличкі подробиці, що кидали мені, неначе кістки собаці, показали всю правду й звели ниточки. Потрібен був лише час, щоб вони остаточно з’єдналися, закріпилися та випливли на поверхню прямо під ніс детектива, що давно стежив за Аркадієм та Маргаритою.

І ось кілька місяців боротьби минає, вони за гратами, а напади продовжуються та ще й стають набагато серйознішими. Один міліметр лівіше та відсутність закоханого фаната і студія Артура залишилася б без ще однієї талановитої співачки. Але, на щастя, все пішло не за планом і Кевін відбувся лише незначною травмою.

Але розумію, що так більше продовжуватися не може. Якщо вже від бит та кулаків перейшли до пістолетів, то затягувати – це лише зробити гірше собі. Та й потрібно обдумати питання з охороною. Цим взагалі вже давно потрібно було зайнятися. Як-не-як, а моя дівчина – відома дизайнерка, а за весільну сукню, створену нею, наречені готові буквально порозривати одна одну. І ще ж у неї є дві найкращі подруги, за якими сотні фанатів ладні бігати аби тільки побути поруч кілька секунд. А що станеться, коли окрім Маргарити й Аркадія себе проявить хто-небудь інший? Шоу-бізнес небезпечний і мені здається, що саме я маю подбати про безпеку всіх.

– Ніку, привіт,– киваю своєму другу, а за сумісництвом асистенту і той заходить за мною до кабінету. Знаю, що Микита Савелійович Залізняк – це єдина людина, яка повірена у всі деталі та лише їй можу довіритися.– Є якісь ідеї чи пропозиції?

– Так, зачекай хвилинку,– сідає за мій стіл і щось шукає. Здається, що це він тут головний лікар, а не я. Та й Ніку це більше пасує. Мені завжди подобалося більше перебувати в хірургічній палаті, допомагаючи людям, а не виконувати тут дрібну паперову роботу, що нічого не варта.– Я довго думав, що найкраще зробити, до кого звернутися і покопав трішки. Думаю, саме охоронна фірма буде найкращою в даному плані та ось цю мені особисто рекомендували кілька років тому. Коли… Ну ти знаєш.

На секунду подумав, що Нік знову може розклеїтися, але ні. Цього разу він взяв себе в руки майже одразу. Не знаю, чи я й сам би так зміг. Це ж наскільки велику силу волі потрібно мати…

Подивився на ноутбук і побачив досить таки пристойний сайт. Зазвичай подібні компанії виглядають вбого в онлайн форматі й у більшості випадків в житті все так само. Фірма «Архангел» же навпаки виділялася й мимоволі викликала довіру. Хоч і поставив собі за правило не судити про людей по зовнішності. Лише дії мають бути важливими у жорстокому сучасному світі. Проте, здається, вони досить непогано проявили себе. Адже якби це було не так, то єдиний спадкоємець багатомільйонної імперії, що завжди мріяв стати звичайним хірургом, не сидів би поряд зі мною. Після аварії, яка була далеко не випадковою, вони не відходили від нього й дотепер. Правда зараз це лише дві людини, а тоді було кілька десятків.

– Дякую бро,– вдячно посміхнувся другу. Він завжди допомагав з будь-чим.

– Та без проблем,– лише відмахнувся Нік.

– Весь вільний медичний персонал, просимо пройти до загальної зали. Це терміново,– раптом пролунав голос з динаміків.

– Ну і що хочеш нам розповісти? Невже знову придумали якісь безглузді правила без яких ми просто жити не зможемо?- кривлявся Нік, вдаючи суворого мене.

– Та ні. Я безпоняття, чому нас збирають і з якого дива мені про це нічого не відомо,– сказав щиру правду, але просто не договорив малесенької деталі: зараз якісь зміни – це лише питання часу. Щось насувається на нас і я не маю ані найменшого уявлення, чим все це закінчиться.