Побачивши дівчину, я дуже здивувався, що вона саме в цій палаті і говорить з ймовірною сестрою мого найкращого друга і немов застиг. А коли вже почав розуміти, що відбувається, то рожева сукня дівчини майоріла наприкінці коридору. Я хотів було кинутися за нею, але Тім потребував моєї підтримки і я не міг кинути друга.
Коли я ступив до палати, то був дуже сильно вражений тим, як змогла ця бідолашна дівчина пережити такі травми. Проте інша моя егоїстична половина потайки раділа, бо тепер друг не розриватиметься на два боки – між своїм життям і пошуком сестри .
Тоді я вийшов до коридору та покликав Тіма.
- Здається, це вона,- сказав я всього лише три слова, як вже за секунду друга зі мною поруч вже не було.
Я дав час їм двом побути наодинці й просто стояв у коридорі та спостерігав за всім у невеличке віконце. Було таке відчуття, наче роблю щось заборонене, порушую чийсь приватний простір, але не міг покинути друга, був готовий у будь-яку секунду допомогти йому.
Раптом обличчя друга побіліло.
- Агов, бро. Все нормально?- запитав я, забігаючи до палати.
- А…що? Це все… Вона... Це Ро... Обл. не… Родима пляма. Тату там…
- То це вона?
- Обличчя… Не знаю,- присів Тім, в розпачі зариваючись руками у волосся.
- То може зроби тест ДНК чи як там він називається,- раптом осяяла мене думка.
Минула година. Ми то нетерпляче тупцяли в коридорі, то заходили до палати, щоб ще раз подивитися на дівчину та спробувати розгледіти знайомі риси. Очікування реально вбивало. Якщо мені було так тяжко, то навіть не уявляю як Тіму.
- Залишилося ще тридцять хвилин. Тридцять довбаних хвилин,- бурмотів я про себе.- Чому не можна одразу визначити й сказати. Хіба це так уже й важко?
- Що ти кажеш?- нарешті сказав Тім нормальним голосом. Так, в ньому ще пробігали тремтячи нотки, але тепер я його хоч розумів.
- Та просто кажу, що…
- Тім,- почувся ледь чутний шепіт, але обоє кинулися одночасно один до дівчини, а інший, тобто я – до лікаря, адже знав, що друга взагалі буде неможливо відірвати від сестри. Він так довго її шукав…
#3678 в Любовні романи
#1734 в Сучасний любовний роман
#430 в Молодіжна проза
від ненависті до кохання, зустріч через роки, непрості стосунки
Відредаговано: 12.02.2022