Голос моєї душі

Я душу одягну у вишиванку

Я душу одягну у вишиванку,

я радість подарую у пітьмі,

я друзям залишу на згадку

Яскраві спогади свої.

Дитячі мрії у танку яскравому

торкають ніжно юнії вуста.

Щаслива постать в платті вишиваному

нагадує, що я уже не та.

Я душу одягну у вишиванку,

Назавжди в сердці друзів збережу.

Дотримаю свою я обіцянку,

у танці юності усіх я закружу.

Вкраїни діти - ми повиростали.

Стає все менше часу для розваг.

Здається, душі вишиваними вже стали

та сльози смутку в кожного в очах.

Подобається

#1792 в Різне
#444 в Поезія
#1227 в Молодіжна проза

Відредаговано: 06.04.2023