Слова лягають на сторінку,
Перо веде мої думки.
Я тихо відкриваю скриньку:
Там спогади мої і ви.
Раніше вчила ваші вірші,
Зараз сама пишу свої.
Та добре пам'ятаю вічні
Крилатих виразів рядки.
Своїм ви словом захопили,
Не тільки серце, але й душу.
І ви Великий чоловік!
Це з гордістю казати можу.
Тарас Шевченко - не ім' я,
Це символ нашого народу.
Його шануєм й ти і я.
Він дух козацького ж бо роду.
Він - тихий шепіт у віках,
Він - гучний голос у століття.
Життя не міряють в роках,
Слова проходять в довголіття.
Допоки пам' ять живе в нас,
Допоки сердце пам'ятає.
Я повторю вірші не раз.
Їх кожен українець знає!