Голос без звуку

Комета

Дивись - на небі хвіст комети
Мов пензлем прорізає вир подій
Митці взялися за портрети
Музики оди декламують їй

Прозоре, легке сяйво мрії
Рожево-тепле - сонячний закат
І дихають у ейфорії
Натхнені оплески бравад цикад

Та зірка нишком посміхнулась
Хвостом махнула, розчинивши млу
Її дихання відгукнулось
Залишив у серцях іскру вогню

І де б не сяяла ця зірка,
В які б не занесло її краї,
Вона муркоче, наче кішка,
Вплітаючи в мотив пісні свої.

Кирило Бучинський

Подобається

#904 в Різне
#125 в Поезія

У тексті є: сучасна українська поезія, збірка віршів, роздуми

Відредаговано: 13.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись