Розділ 2 . Камертон мовчання

Кімната стиснулася. Стіни вібрували в такт низькому гулу, що йшов від піаніно. Кожен рух Майї відгукувався металевим відлунням під підлогою. Ехоглот не просто чув їх — він відчував вібрацію їхнього страху.

​— Майя, він забирає мій голос! — Надя спробувала крикнути, але з її вуст вилетів лише тихий звук розстроєної скрипки.

​Струни-пальці, довгі та чорні, почали сплітатися в сітку навколо ніг дівчат. Вони були липкими від старої каніфолі та холодними, як лід. Фенрір кидався на них, розриваючи примарними іклами, але на місці однієї розірваної струни миттєво з’являлися дві нові.

​Майя відчайдушно озиралася навколо. Її погляд упав на невелику оксамитову коробочку, що лежала на полиці з нотами. Вона згадала розповіді бабусі про прадіда-музиканта.

​— Надя, коробочка! — Майя вказала пальцем, бо говорити ставало дедалі важче — повітря в кімнаті наче перетворилося на густий звук.

​Надя, маленька й прудка, прослизнула під "павутинням" струн і схопила коробочку. Всередині лежав старий сталевий камертон — невелика двозуба виделка, яка допомагає музикантам знайти ідеальну ноту "Ля".

​— Удар ним по дереву! — скомандувала Майя.

​Надя з усіх сил вдарила камертоном по краю піаніно.

Дзі-і-і-і-інь...

​Чистий, кришталевий звук прорізав хаос кімнати. На мить Ехоглот заціпенів. Струни, що вже майже торкнулися плечей Майї, безсило опали. Потворна мелодія, яку грав інструмент, обірвалася.

​Але монстр не здався. Піаніно раптом розкрило свою кришку, як велетенську пащу, і звідти вилетів рій чорних нотних знаків. Вони кружляли в повітрі, наче злі оси, намагаючись вибити камертон із рук Наді.

​— Фенріре, світло! — Майя схопила сестру за руку.

​Вовк став дибки, і його синє сяйво вдарило по камертону. Сталь почала світитися білим полум'ям. Звук камертона став таким потужним, що пил на підлозі почав збиратися в ідеальні геометричні фігури.

​— Він не виносить чистої ноти! — зрозуміла Майя. — Він живиться фальшю і безладом!

​Але тут клавіші піаніно почали вистрілювати, як кулі. Ехоглот почав руйнувати сам себе, щоб знищити джерело чистого звуку.