Розділ 1 . Неправильна нота

​Майя зробила крок уперед. Підлога під її ногами скрикнула — це був не звичайний звук дерева, а короткий, болісний стогін, наче вона наступила на чийсь голос. Фенрір загарчав, його прозоре тіло запульсувало тривожним світлом, освітлюючи кутки кімнати, де пил танцював у повітрі, наче дрібні комахи.

​— Майя, не йди туди! — прошепотіла Надя, ховаючись за спину сестри. — Дивись на клавіші... вони ворушаться!

​І справді, білі та чорні клавіші піаніно почали повільно підніматися й опускатися, наче інструмент важко дихав. Чорна тканина, що вкривала його, сповзла на підлогу, відкриваючи стару, потріскану деревину.

​Майя простягнула руку до синього м’ячика. Він лежав всього за кілька сантиметрів від педалей. Але щойно її пальці торкнулися гуми, з глибини інструмента вирвався звук — низький, вібруючий гул, від якого завібрували зуби.

​— Плінь... плінь... — тонкі металеві струни висунулися з-під кришки, наче вусики гігантського павука.

​Вони обхопили м'ячик і... миттєво розчавили його. Синю гуму розірвало на шматки, які зникли в щілинах між клавішами.

​— Мій м'ячик! — скрикнула Надя, і цей звук став фатальною помилкою.

​Ехоглот відреагував миттєво. Він «з'їв» крик дівчинки. У кімнаті раптом стало абсолютно тихо, так тихо, що Майя перестала чути власне серцебиття. А потім піаніно «повернуло» звук. З його надр почувся голос Наді, але він був спотворений, металевий і злий:

— Мій... м'ячик... мій... мій...

​Струни-пальці різко кинулися до ніг Майї. Вони не хотіли її вбити — вони хотіли затягнути її всередину, щоб зробити частиною своєї вічної, нескінченної пісні.

​— Бліку, назад! — крикнула Майя, коли кіт спробував ударити лапою по струні.

​Фенрір кинувся вперед, перекушуючи одну зі струн своїми примарними зубами. Почувся звук розірваної скрипки, і піаніно видало такий пронизливий дисонанс, що дівчата закрили вуха руками.

​Але найстрашніше було попереду. Стіни музичної кімнати почали вібрувати, і Майя помітила, що двері, крізь які вони зайшли, тепер виглядають як намальовані. Ехоглот зачинив їх у своїй «музичній скриньці».