Вступ

«Я залишу тут історію свого життя. Життя, яке не обіцяло попереду нічого особливого чи незвичайного для маленької дівчинки із України. Моя доля була самою передбачуваною із самого початку. Я все планувала до дрібниць і чітко знала що я хочу. І нічого іншого, окрім моїх планів, навіть не могло мати місця у моєму житі.

Пройшовши майже увесь свій життєвий шлях, я довго вагалася про створення цієї книги, навіть зараз не певна, що вийде все так, як потрібно. 

Я досі намагаюся планувати усе до дрібниць, які і складають моє життя. Я вже давно не писала книг, та й відверто кажучи, я і не планувала писати, тим паче про себе. Дійшовши до певної зупинки у своєму житті, у мене виникла необхідність залишити усе на сторінках книги, адже це для мене звично і так необхідно. Це єдиний спосіб залишити пам’ять свого минулого, яке нажаль, уже в минулому, і йти далі. 

Все саме цінне і саме прекрасне, що могло трапитися зі мною в житті, мене залишило назавжди, як би не було боляче це усвідомлювати. І все що у мене залишилося – це спогади  які гріють мене по цей день. 

Я спробую згадати все, ніби повернутися у часі, хоча б на сторінках цієї книги, і знову відчути все те, що давно в минулому, але не забуте. Я пройшла великий і не самий легкий шлях, але самий щасливий це точно. Якби колись мені розказали, що на мене чекає, я би посміялася і пішла далі планувати свій тиждень. 

Це була не моя реальність, та життя надто непередбачуване, і не лише ми самі вирішуємо як нам жити. Іноді всі наші плани і мрії летять шкереберть, та якщо зупинитися, то обов’язково побачиш вихід. Він є скрізь, і лише той хто спішить, його не знайде. Та якщо все ж таки дочекатися, то можна побачити, яке прекрасне життя чекає далі.

Не спішіть жити, а проживайте кожну свою мить повноцінно.»