8 глава.Нове життя.

ГЛАВА 8

                                                                          «Нове життя»

З щоденника Джесіки:

«Нарешті все стало на свої місця, ми ще трішки відпочили в Англії і вернулись до дому. В рідний

Нью-Йорк. Звичайно, моє життя стало доволі дивним та непередбачуваним після останніх подій

Але знаєте, що? Мені це подобається. Ця небезпека та незнання, що ж буде далі. Коли я повернулася до дому, та пішла в школу, всі лише й говорили про ситуацію в Англії. Звичайно ніхто не знав, що це була я, оскільки я постійно в масці.

Одного разу коли я сиділа в школі. На одному з тих нудних уроків. Мені зателефонували з одним проханням.»

       Пролунав мобільний дзвінок.

Дівчина поглянула на телефон. Там писало, що дзвінок від невідомого. Джес відхилила виклик. Дзвінок пролунав знову. Золотоволоса красуня вже стривожено поглянула.

- Джесіка в тебе якісь проблеми? – Спитала Місс Паркінсон.

- Ні-ні, все добре. Хоча? Можна вийти?- Різко вимовила Джесіка.

-  Так… Тільки довго там не затримуй…

Її різко перебиває Джесіка, дивлячись в свій телефон.

- Так - так такого більше не повториться, Місс Паркінсон. – Швидко проговорила Джес

Вийшовши з класу, вона підняла слухавку.

- Ало? Ви мені телефонували?

-  Для тебе є завдання,Вогняний Феніксе.

- Це хто взагалі? Хенк, це ви? – Спантеличено промовила Джес.

- Так, ти терміново  потрібна на базі.

- Ви жартуєте?! Як я кину уроки? Ви знаєте, що зі мною бабуся зробить?

 Вона поклала слухавку, та повернулася до класу. Джес відсиділа цей та ще один урок. Зненацька, в одну мить, хтось відчиняє двері, й до класу входить симпатичний чоловік років так 25.

В думках у Джесіки :

 «Дуже знайоме обличчя. Так, справді, я його звідкись знаю… Оу!Так це ж агент Джеймс Волл»

- Я  перепрошую , а можна Джесіку Хейл забрати з уроків, я її дядько, Джеймс. Це  дуже важливо!- Проговорив емоційно чоловік.

- Ну якщо все настільки серйозно, звичайно можна. – Виговорила вчителька, не відриваючи очей від книжки.

Джесіка з усмішкою на обличчі, не розуміючи геть нічого,  дивилася на Джеймса.

- Ну що? Тепер проблема вирішена?- З усмішкою промовив хлопець.

- Ну.. Думаю, що так… А що трапилось на цей раз? – Досі з здивуванням говорила Джесіка.

Вона забрала свої речі, й вони вийшли з класу.

- До нас дійшла інформація, що відомий науковець Томас Картер , проводить експерименти над людьми  без їх згоди. Картер в 2010 сів до  в’язниці на 10 років, за ті самі безвідповідальні експерименти, які закінчувалися доволі фатально.

- За експерименти? Що він пробував віднайти?- Спитала Джес.

- В усіх джерелах інформація відрізняється, тому точно сказати ніхто не може, але в основному він виготовляє різного виду отруту і провіряє її на людях, а ця отрута, або вбиває людину, або змінює повністю її генетику , нервову систему і взагалі людина перетворюється на несвідомого та безжального маніяка.

- Ці люди володіють якоюсь силою?

- Нам невідомо.

-  Що ще ви про нього знаєте?

-  Недавно він вийшов, і взявся за старе… Але я думаю, цей раз щось буде набагато сильніше.Він з 13 років займається цим. Батько його підтримував в цьому, навіть заохочував його, хоч він не знав, що син робить. Він думав, що той робить прості елементарні експерименти.

- І, що було далі?

- Нічого особливо, якщо не зважати на те, що в свої 17 він отруїв свою сім’ю та втік з дому, після цього ніхто про нього не чув.

 Вийшовши зі школи, вони сіли в машину Джеймса, та поїхали до штабу. Розмовляючи, агенти доїхали до місця призначення. Згодом, у них зав’язалась розмова про завдання Джесіки.

- А  це тільки моє завдання чи інших героїв також?- Спиталася Джес.

- В основному твоє, але вони скоріш за все приєднаються. – Відповів Джеймс.

- А, ну так,звичайно,могла  і не питати.- Відповіла красуня з усмішкою на обличчі.

 Дойшовши до кабінета Хенка Вуда, вона заглянула всередину. Де той вів світську бесіду по телефону. Але помітивши її ,він одразу поклав слухавку і серйозним тоном заговорив до дівчини.

- Твоє завдання зрозуміле? Із запитальним виглядом промовив Хенк.Чоловік вручив Джесіці папку з важливою інформацією.

- В чому полягає моє завдання? Найти і знищити? – З насмішкою спитала Джес.

- Формально можна сказати, що так.

- І як я маю його знайти?

- Ми про це потурбуємося , а ти подумай про те, як його зловити. Він швидкий й хитрий.

- Дивно, що ви дитині дали таке завдання.- Промовив агент Джеймс, зажмуривши брови, наче йому було образливо.

- Гей,не засмучуйся!Можливо й тобі коли-небудь дадуть цікаве завдання! – Відповіла каверзно, з насмішкою Джес.

-Це ще кому потрібно переживати. -  Сміючись сказав він, але на обличчі агента було видно,що ці слова його заділи.

-Справлюся, можеш не перейматися!-Гаркнула дівчина.

- Ми в цьому ніколи не сумнівались.-Промовив Джеймс, кинувши злий погляд на Фенікса.

-Досить, ви мені вже в печінках обоє!-Вкинув Хенк Вуд, й продовжив,- Джес, шуруй готуватися до завдання!

Настав вечір, Джес сиділа у відпочинковій залі, та детально обдумувала план дій.

 В думках дівчини:  «Я  впевнена, що він і на собі ставить експерименти . Від нього можна чекати чого завгодно. Раптом, він є надзвичайно сильний.»

                                                                   *****************

Настав новий день. Проте Джесіці було якось не по собі, майже цілу ніч вона не могла заснути і думала про нове завдання.

Телефон засвітився. На екрані появилось нове повідомлення. Воно було анонімне, але Джес знала,що воно від Хенка. Відкривши повідомлення, дівчина прочитала його. Це були координати цього завдання,в додаток до дівчини прийшло ще одне повідомлення,яке дівчина не помітила.