6 глава.Марк Бейлі.

                            Марк Бейлі Глава 6

Десь у далекому космосі, серед темряві та мряки, летів самотній камінь.Він був неймовірно красивий, та манив своєю енергетикою.Це був уламок від метеорита,який загубився в цьому спустошеному всесвіті.

           Тим часом на планеті Земля.

В маленькому містечку під Бостоном,а якщо говорити конкретніше , то в маленькому селі під назвою Bay Villa , жила сім’я фермерів Бейлів.Колись вони були дуже багатими й успішними,мали худобу,овечок,свиней та багато чого іншого.Вони володіли величезним городом ,який добре родив й давав найсмачніші плоди.Але час йшов,все почало занепадати.

          Сім’я складалася з батька Альберта,матері Ліннет й двох синів , старшого Себастьяна й молодшого Марка. Хлопці мали 3 роки різниці.Себастьяну було 23. Це був високий шатен з карими очима ,видовженим смуглявим личком, й з привабливою зовнішністю.Його обличчя мало строгі ,та водночас дуже добрі й ніжні риси.

  Хлопчина був дуже вихований,культурний,простий у спілкуванні.Здається в таких чоловіків немає недоліків,але це тільки на перший погляд.Себастьян був самозакоханий,напевно тому що його перелюбили.Зайва впевненість,гордість,а місцями навіть впертість заважали йому в житті.

  Окрім того,чоловік мав внутрішній стержень.Це добре,він вмів відстояти свою думку,доводити діло до кінця,але інколи це переростало в жорстокість,таким чином, він міг образити близьких людей,навіть, не хотячи цього.

 Щодо молодшого, Марка,його можна описати такими словами:високий брюнет, з дуже красивою вродою , з карими очима.Його обличчя було витягнуте,бліденьке із привабливими скулами. Риси юнака були також доволі строгими,з хитрими нотками,а погляд,наче в лева,гарна підтягнута фігура,але всередині нього панувала невпевненість,лінь,образа,заздрість.На кого образа,до кого заздрість? Марк тримав образу на матір,яка постійно працювала від ранку до вечора,а якщо й мала вільний час,то марнувала його разом з батьком,випивавши,або приділяючи увагу старшому брату.

 Щодо його поведінки,Марк настільки був вредним,що здавалося,що з кожним днем все стає тільки гірше , хлопчина не любив йти на компроміс,брати відповідальність на себе.Лінь,незграбність, та водночас не серйозність нищили його.Марк ні ким себе не бачив.

 Стосунки братів були хорошими,попри все вони завжди були разом,хоча часто сварилися.Але всі сварки не були в серйоз.

   Ліннет була старшою жіночкою,якій було 50,вона низенька з коричневим волоссям,й карими очима,лицем схожа на старшого сина Себастьяна,56-літній Альберт повна копія молодшого Марка.

     З часом батько почав все більше випивати,продавати худобу,щоб заробити на ще одну пляшку,а сім’я його взагалі не турбувала.Ліннет пила,але паралельно працювала,щоб хоча б якось прогодувати сім’ю.

  Син,Себ ,як міг,так і заробляв гроші,він продавав газети в магазині. Пізніше, навіть Марк  знайшов роботу,він працював на базарі,продававши залишки урожаю. З роками їхнє становище все погіршувалося. Земля виснажилася , худобу продали ,залишився лише один кінь. Кінь був гарний,чорний з красивою гривою. Це був найкращий друг хлопців.

    Одного разу,Марк пішов випасати коня. Зненацька,він побачив дивний уламок ,який відблискував останні промені згасаючого сонця і притягував своєю загадковістю. Хлопець підійшов,та роздивився камінь з усіх боків. Він був прозоро-чорного кльору,та міг вміститися в долоню хлопчини, цей «подарунок долі» був дуже красивий.

 Маркус підняв його  з поверхні холодної землі й оглядав зблизька. Поки юнак його роздивлявся, поступово йому ставало погано.Спочатку чоловікові запаморочилося в голові , світ став  різно-кольоровим. На секунду хлопець подумав,що це від сонця та спеки. Містер Бейлі вирішив прилягти на землю,щоб подрімати декілька секунд. Не помітивши,хлопчина заснув.

 Пройшло декілька годин, а Марк проснувся від удару по щоці,яку він дістав від Себастьяна.

-Ти що ? Взагалі дурний?Ти чого розлігся? Де кінь?-Промовив чоловік з агресією

-Який кінь?-Промурчав сонним голосом хлопчина

-Наш,Чорний Рицар!Ти що,забув?

Марк встав, та подивився вдалину, де побачив коня й вигукнув:

-Он він!

Себастьян вдарив брата по голові, й додав:

-Що він там робить?І взагалі,чому ти спав?

Юнак сховав камінь за спину,щоб той не побачив, й відрізав:

-Та щось погано від спеки стало,от вирішив прилягти.

-Що ти ховаєш за спиною?

-Мг,нічого,-відповів хлопчина хвилюючись,-йди за конем,що ти вчепився до мене?

-Я ж бачу,що щось сховав.Я тебе зараз вчеплю!Показуй,що маєш!-Промовив зі злостю старший

Зненацька Себастьян схопив руку Марка,й побачив цей камінь.Себ на декілька хвилин забув де він знаходиться,його загіпнотизувало.Цей уламок, наче мав якусь силу.Коли людина дивилася на цей камінь,вона вмить забувала про все й просто насолоджувалася його красою.А той в свою чергу, починав робити свої справи.

-Дай мені його,хочу ближче роздивитися,-прогарчав Себастьян

-Відстань, ти його забереш

-Та не будь дитиною,дай роздивлюся,може продамо його за великі гроші

Себастьян доторкнувся до каменю.В цю мить,зненацька, інопланетний уламок з великою силою відштовхнув братів на декілька метрів. Можливо, він таким чином захищався?

 Брати впали,та сильно вдарилися,але їх хвилювало не це,а те, що трапилося.

-Якого біса трапилося?

-Я.. Не.. Не знаю,-заїкнувшись прошепотів юнак.

-Ти брав його в руки,він тобі нічого не зробив!

-Не розказуй нічого батькам,-сказав перелякано Марк,-що нам з ним робити?

-Викинь цей камінь подалі,ще село підірве!Разом з нами.

-Може заберемо його із собою?

-Ти взагалі дурний? Ти не розчув , що я сказав? Кинь на землю

Марк викинув камінь в кущі,та разом із братом пішов до дому.

  Настав вечір.Юнак ніяк не міг заснути,йому снився цей камінь,й жахи з ним. Всі думки були про цей уламок.Хлопчина встав з ліжка,вдів халат , й вийшов на двір шукати загадковий предмет.