День 1

- Свіжі новини! Свіжі новини! Принц Герман одружиться з герцогинею Жаннетт Саросською!

 - почувся крик хлопчика за вікном. Філіп невдоволено позіхнув і відкрив очі. Зазвичай в цей час він вже давно був на ногах, але вчора занадто захопився експериментами, то ж заснув лише під ранок.

Чоловік потягнувся за годинником, який стояв на тумбочці й спробував сфокусувати погляд на стрілках. Ті показували пів на дев'яту, і це дуже порадувало Філіпа. Поїзд його нареченої Луїзи повинен прибути через три години, а, отже, у нього є час не тільки зібратися й поснідати, а й ненадовго забігти в майстерню пана Жако. Йому натерпілися розповісти наставнику про те, яке відкриття він вчора зробив!

У невеликій квартирці, яку орендував Філіп, було лише дві кімнати, одна з яких була для нього кабінетом, а друга - спальнею. Крім того, була невелика кухня і суміщений санвузол. То ж за мірками їх невеликого містечка житло цілком могло вважатися пристойним. Головною особливістю, втім, було те, що на всіх, без перебільшення, стінах квартирки висіли годинники. Найрізноманітніші - з хитромудрими візерунками, складними механізмами, музичним сигналом й іншими новомодними штучками. Ще з десяток, напевно, можна було знайти, покопавшись в інших речах Філіпа. Втім, нічого дивного в цьому не було, адже чоловік заробляв на життя тим, що створював і лагодив годинники. До нього нерідко зверталися за допомогою навіть найзаможніші аристократи. І гроші, звичайно ж, платили відповідні. Ось тільки вибратися з тієї ями, в яку він сам себе загнав, і, нарешті, відкрити власну майстерню, так і не міг - всі гроші йшли на хобі. Захоплення магією й артефактами змушувало серце битися значно сильніше, ніж улюблена, але все ж рутинна робота.

Луїза не раз жартувала, що любов Філіпа до артефактів значно сильніша, ніж до неї. Він сміявся, але, запитай про це хтось серйозно, і чоловік не знав би, що сказати. Напевно, ці дві його пристрасті горіли з однаковою силою, адже до цього дня він досі був з коханою дівчиною, але так і не зміг одружитися з нею. Він не готовий був викласти всі гроші, відкладені на артефакти на те, щоб з розмахом відзначити весілля. А на менше Луїза навряд чи б погодилася - вона походила зі збіднілого дворянського роду.

Наспіх перекусивши, Філіп вибіг з квартири.

- Доброго ранку, містере дю Солей! - вусатий сусід містер Соул привітно підняв капелюха й посміхнувся. - Ви чули останні новини? Місіс Пінк знову підвищує плату за житло! - обурився він.

- Доброго ранку, містере Соул! Що ж, ви мене не здивували - наскільки мені відомо, ремонт даху обійшовся їй в пристойну суму! - чоловік зупинився, але все ж кинув погляд на годинник, щоб переконатися, що у нього достатньо часу навіть на таку коротку розмову. Втім, далі їм не дали поговорити - зверху почулися крики сусідів:

- І щоб я духу твого тут не бачила! Повертайся туди, де був усю ніч!

На сходи одна за одною стали падати речі Жюля - охлялого чоловіка Марі. Той намагався заперечити, нагадати про щось і закликати до розсудливості, але огрядна жіночка вже розійшлася. Подібні скандали у них відбувалися регулярно. Раз на місяць, а іноді й у два, жінка знаходила привід вигнати благовірного з хати. Той кілька днів жив у своєї коханки (наявність якої, до речі, абсолютно не турбувала Марі), а потім купував букет ірисів і йшов миритися. До того моменту дружина вже заспокоювалася і навіть починала сумувати за Жюлем, то ж з радістю приймала його у свої обійми.

- Погляньте-но на них! Знову біснуються! - похитав головою сусід.

- Вибачте, містер Соул, але мені час бігти, - не даючи можливості схаменутися після його слів, Філіп поспішив до сходів. Всього за якихось п'ятнадцять хвилин він дістався до майстерні пана Жако.

- О, це ти, хлопче! - невисокий сивий старий навіть не став відривати погляд від столу - і так знав, хто може прибігти до нього в таку рань. Його сірі, вже мутнуваті від віку очі, ховалися за спеціальними окулярами з величезними опуклими лінзами. Схожі часто використовували ювеліри - їхня робота вимагала такої ж точності, як і праця артефакторів. - Я й не сподівався тебе сьогодні тут побачити. Якщо пам'ять мені не зраджує, наречена просила зустріти її на вокзалі?

- Пам'ять, на відміну від зору, вас ніколи не підводила, - скидаючи сюртук, зауважив дю Солей.

- Ну що ж, в такому разі, я просто зобов'язаний тобі показати дещо. Думаю, що ти, як часових справ майстер, оціниш моє нове замовлення, - чоловік швидко витер руки й попрямував до віддаленої кімнати. Не чекаючи на запрошення, Філіп попрямував слідом за ним. Цікавість пересилила, і він навіть забув про те, що хотів розповісти артефактору.

Майстер Жако вже встиг дістати з потайного сейфа шкатулку зі складним замком - в ній він тримав тільки найцінніші екземпляри своєї роботи.

- Ось подивись! - вже через хвилину на долоні старого лежав невеликий годинник з ланцюжком. Зроблений він був з золота, як і акуратні стрілки й цифри. А ось циферблат відливав чорним перламутром. Ювеліри непогано попрацювали, прикрасивши годинник зсередини розсипом дрібних діамантів. На перший погляд, він нічим не відрізнялися від інших, але Філіп не поспішав з висновками. - Ну, як, є припущення? - в очах чоловіка з'явилися хитрі іскри.

- Жодного.

- Що, навіть найпримітивнішого?

- Ну ... Вони керують часом? - пробурмотів він перше, що спало на думку.

- І ти маєш рацію, хлопчику мій! - радісно вигукнув чоловік. - щоправда, конкретно цей екземпляр може повертати час назад лише на кілька хвилин, або ж, навпаки, прискорювати його. Для більших часових проміжків потрібна трохи інша магія, - посміхнувся він і подав учневі артефакт.