2

Передісторія

Минуло чотири роки відтоді, як Василь Ласунков покинув свою сім’ю. Останньою краплею у стосунках Лариси та Василя стала звичайна побутова сварка, ініційована розбитою скляною вазою, що стояла в куточку прихожої. Її вартість удвічі перевищувала вартість маминої шуби, гудзики якої того дня красиво проїхалися по склу антикваріату.

Ваза одразу ж розлетілася на дві не дуже рівні частини, створюючи обернений «інь-янь». Тоді Василь Ласунков висловив у очі Ларисі все, що назбиралося за одинадцять років спільного життя, і, зібравши речі, від’їхав до своєї коханки в заміський район. Скільки ж сліз пролила Лариса за кухонним столом тієї ночі!

На ранок мала Аліса на звичній затишній кухні зустріла неприємливу для їхньої сім’ї картину: біля плити напівоголений стояв дядько Рустам. Він три роки був другом сім’ї, часто їздив із батьком на риболовлю та покер, був партнером по бізнесу.

Біля нього в халаті стояла Лариса, світловолоса жінка з трохи зморшкуватим лицем. Її ступні ковзали по нозі Рустама, а руки міцно оповили його велику шию. Сам він був лисий, з гострим, як голка, носом та круглим лицем. Він готував яєчню, але, захопившись Ларисиною ногою, яйце вийшло занадто обжарене з обох боків. 

Побачивши Алісу, вони відскочили убік один від одного. Яєчня разом зі сковородою полетіла униз за Рустамом. Роздався гучний стукіт об металеву плитку. Лариса нервово поправила зачіску та стягнула халат, ховаючи свої довгі ноги за ним. Чоловік через зуби видавив гордовиту усмішку.

Збираючись із думками, дівчина миттєво вискочила в коридор з високо піднятими бровами й швидкими кроками попрямувала до вхідних дверей, не слухаючи спроб матері позаду зупинити доньку або хоча б щось пояснити. В той день вона зрозуміла, що з цього моменту її життя буде змінене, адже всі ці роки батьки були разом лише задля її благополуччя. За спинами один одного вони зустрічалися з іншими і, можливо, навіть ніколи не любили один одного.

Незабаром пара почала жити разом, разом відсудили у Василя Ласункова половину майна та бізнесу й спокійно, незважаючи на почуття 13-річної дівчинки, старалися стати справжньою сім’єю. Рустам ніколи не подобався Алісі. Самозакоханий, гострий на язик, хамовитий чоловік ходив по будинку й за будь-що намагався дорікнути.

Останньою краплею в терпінні став від’їзд батьків до Швеції. Вони продали такий рідний дім із усіма її спогадами та марними надіями й на ті гроші перенесли свій бізнес до чужої країни. Розчарована ситуацією, дівчина ніяк не могла змиритися з «новим» навколишнім світом.

Тому Лариса почала непокоїтися станом доньки: перевела її у школу, записала на танцювальний гурток. З часом вона звикла до чужої країни, знайшла нових друзів, а згодом — і своє перше справжнє кохання, як здавалось їй на той час. Світловолосий швед запав у душу дівчини ніби вогник надії на те, що вона зможе віднайти тут своє щастя та осісти у цій країні зі своєю родиною.

Вперше за такий довгий проміжок часу в Швеції вона була щаслива. Прогулянки алеями, нічне зоряне місто, вино на літніх терасах разом із Грегором… Здавалося, що могло б бути кращим для 17-річної підлітки?