1

Почувся сигнал машини. За ним — наступний, а за тим — й інший. Сигнали були протяжні і слідували один за одним, немов звук дзвінка в квартирі, що стрімко намагався сповістити господарів про гостей (буцімто: “Відкрийте уже нарешті цим надокучливим!”).

Втім, за сигналами почувся й гучний викрик лайки, а згодом — ціла репліка, сказана на одному диханні та складена з непристойних слів. Здається, щось сталося. Скрипнули двері авто, і лайливі відгуки в сторону якоїсь іншої особи стали доноситися уже за його межами, проте їх усе ще було дуже добре чутно.

Дівчина відкрила очі й згадала, що вона у таксі. Спереду на панелі ще досі крутилася головою невеличка собачка, через яку здавалося, що машина все ще в русі. На бардачку, вималювані різними цікавими орнаментами, стояли маленькі ікони. Вони виглядали новими на фоні старого, пожмаканого фото, на якому красувалася руда красуня немолодого віку з пишними формами.

Дівчина протерла очі долонями й намагалася зрозуміти, що ж сталося. На вулиці було чутно крики, але вже набагато культурніші, ніж спочатку. Співрозмовники все ще не забували час від часу кидатися лайками один одному. З реплік, почутих крізь сон, їй вдалося зрозуміти, що суперечка зав’язалася через пішохода і, схоже, навіть не думала закінчуватися.

Дівчина потягнула дверну ручку, але та, здається, навіть не подумала відчинитися. Аліса спробувала потягнути сильніше, спираючи невдачу на свої сонні рухи. Зрозумівши, що двері зламані, дівчина вирішила спробувати відімкнути з іншого боку. Вона посунулася та міцно потягла за ручку. Двері відчинилися. Дівчина відразу ж вискочила з машини.

Аліса старалась роздивитися лиця. Вона зробила крок убік та закрила двері. Ззаду почувся гучний сигнал. Сонна дівчина повернулася і зрозуміла, що стоїть на дорозі. Швидко зійшовши з дороги, вона попрямувала до водія.

На місці сварки значно побільшало людей. Хтось стояв і спостерігав, не втручаючись, хтось усердно старався щось довести обом. Схоже, вони знаходилися десь на окраїні міста. З обох боків красувалися сірі багатоповерхівки з балконами, на яких від гучних вигуків уже зібралися люди.

Надворі була сонячна погода, і, то чи від сонця, то чи від чистоти, сяяла табличка на автомобілі: “taxi”.

Підійшовши ближче, вона розгледіла лице пішохода. У нього було коротке темне волосся та невелика борідка. Сам він був низького зросту з повненькою статурою. Через його сірий гольф добре було видно форму опуклого живота, а класичні чорні брюки, які не дуже щільно прилягали до ніг, лише підкреслювали асиметричність людського тіла.

Навпроти нього стояв високий чорнявий чоловік років сорока п’яти з помітними зморшками на обличчі. Його потерті джинси і чорний светр доповнювали образ нахабного старшого чоловіка. Алісі здавалося, що колись він був досить приємною людиною. Напевно, роки роботи за кермом дуже на нього вплинули: він став хамом.

Вона підійшла до водія:
— Вибачте, ми можемо вже їхати? Я трохи запізнююсь.

Водій почув її слова і старався закінчити сварку.
— Все, розбирайтесь самі, — обернувшись, згодом крикнув у слід таксист.

Він попрямував до автомобіля, жестом запрошуючи дівчину сісти. Аліса ще чула позаду крики обуреного пішохода, який явно був задоволений тим, що водій першим здався. Він ще був готовий продовжувати дискусію, адже тільки увійшов у смак.

Водій обійшов автомобіль та сів на своє місце. Аліса збиралася сісти також, та раптом обернулась. На зупинці позаду неї стояв молодий хлопець років вісімнадцяти, який пильно випалював її поглядом. Лице його не зображувало ніяких емоцій, окрім зацікавленості. Він навіть прижмурив очі та, запхавши руки в чорні джинси, нахилив голову вправо. Останнє, що запам’ятала дівчина, — футболка зі смішним слоном.

Аліса, не витримавши пильного, нахабного погляду хлопця, відвернула голову назад до авто, але щось у ньому було таке… Вона обернулась, але тут же застигла на місці. Його не було. Вона спробувала простежити, куди ж міг утекти чорнявий хлопець за декілька секунд її відсутності, та так і не змогла зрозуміти.

Обернувши свою русу голівку до автомобіля, дівчина не могла збагнути, що відбулося. Ловлячи себе на думці, що її погляд був відсутній більше ніж декілька секунд, вона все ще пильно вдивлялася у тоноване скло старого авто, в якому залишалася та ж зупинка, з надією побачити знову цього молодого чоловіка й списати все на недопрацювання власних очей.

Постоявши певний час і не побачивши нічого нового, розгублена дівчина сіла в авто, й воно зникло за найближчим поворотом.