Гніздо

У квартирі панувала тиша, порушувана лише м’яким шелестом тканини. Мін Юнгі стояв у дверях гардеробної, спостерігаючи, як Чімін вчетверте за день перекладає пледи. Омега нахилився, акуратно розправляючи край улюбленого светра Юнгі, який той давно вже не носив. Тепер він лежав на верхній полиці, поруч із ароматичними подушками, м’якими іграшками та ще кількома речами, які Чімін збирав останні дні з особливою ретельністю. 

- Ти знову щось переставляєш, - тихо промовив Юнгі, не з докором, а з легким здивуванням. 

Чімін здригнувся, але не озирнувся. Його пальці ще кілька секунд перебирали край пледа, ніби намагаючись знайти ідеальну симетрію. 

- Просто... мені так спокійніше, - відповів він, трохи напружено. - Хочу, щоб усе було... правильно. 

Юнгі підійшов ближче, обережно торкнувся плеча омеги. Той нарешті повернувся до нього, в очах — втома, тривога і щось ще... щось ніжне, вразливе. 

- Ти гніздишся, - сказав Юнгі, не як констатацію, а як відкриття. - Чімін, ти... ти не думаєш, що можеш бути вагітним? 

Омега завмер. Його губи трохи розтулилися, але слова не йшли. Він опустив погляд, а потім знову зустрівся з очима альфи. 

- Я не знаю... - прошепотів він. - Я не думав... Але... останні дні... я відчуваю щось дивне. Наче всередині мене щось змінилося. І я... я боюся надіятись.  

Юнгі обійняв його, притискаючи до себе з тією ніжністю, яку зберігав лише для Чіміна. Його голос був теплим, спокійним: 

- Ми можемо перевірити. Якщо це правда... ми будемо найщасливішою парою на планеті. 

Чімін кивнув, і в його очах з’явилася сльоза - не від страху, а від надії, яка проросла крізь сумніви. 

Тест лежав на раковині. Чімін сидів на краю ванни, стискаючи руки. Юнгі стояв поруч, мовчки, не тиснучи, просто був поряд. 

Дві смужки. 

Омега вдихнув різко, ніби повітря стало густішим. Його очі наповнилися сльозами, а серце — теплом, яке розливалося по всьому тілу. 

- Юнгі... - голос тремтів. - Ми будемо батьками. 

Альфа опустився на коліна перед ним, взяв його руки в свої. 

- Я так тебе люблю, Чімін. І я вже люблю нашого малюка. Ми створимо найтепліший дім. Ти - моє серце, і тепер у нас буде ще одне. 

Чімін усміхнувся крізь сльози, притискаючи Юнгі до себе. Це була одна з найкращих миттєй їх життя.

Захотілось щось милого і короткого. Сподіваюсь тобі сподобалось! Буду пізніше додавати сюди ще історії про подальшу вагітність і життя, але поки ставлю статус завершено. Якщо хочете додати якийсь момент в майбутньому, то пишіть в коментарях, можливо  візьму цю ідею за основи наступного розділу! 

Дякую!