Наближався вечір, і напруження серед друзів зростало. Вони знали, що їх чекає непросте завдання,але віра в свої сили та важливість місії давала їм сміливість. Коли стрілки годинника показали 7, вони вирушили на зустріч з невідомим,щоб знайти Марка.
Підготовка до вирішального моменту була наповнена напруженням і тривогою. Глорія, Ясміна,Ліана та Рун переконалися, що у їхніх рюкзаках було все необхідне для невідомого, що їх очікувало. Вони перевірили запаси води та їжі, а Глорія взяла з собою невеликий пакетик з сіллю та кілька захисних амулетів, які могли їм знадобитися.
Перш ніж перелізти через огорожу, друзі обережно виглянули, щоб переконатися,що істот немає поблизу. Все було тихо. Вони швидко перебралися через огорожу і поспішили до озера,де був Марк.
Коли вони знайшли Марка, радість від зустрічі була безмежною. Але коли вони підійшли до озера, що містично світилося в темряві, атмосфера змінилася. Глорія, керована цікавістю та можливо надією знайти відповіді на свої запитання, черпнула води озера, і раптом все змінилося.
Всі друзі з жахом відступили від Глорії, вона зрозуміла, що сталася якась катастрофа. Її обличчя у дзеркалі, яке показала їй Ліана, було жахливим відображенням трансформації,яку спричинило озеро.
— що.. що зі мною?! Що це прокляте озеро зі мною зробило?! — слова Глорії лунали в повітрі, наповнені відчаєм і страхом. Те, що мало бути пошуком пригод і відкриттів, перетворилося на кошмар,що загрожував не лише їхній дружбі,але й самому їхньому існуванню.