Скарлетт Портер ніколи не могла подумати, що її розум колись намагатиметься її вбити, проте уявлення дівчини про людську свідомість і глузд були зруйновані в одну ніч.
Це був цілком звичайний день, який нічим не вирізнявся з-поміж низки інших сірих буднів, наприкінці якого вона радістю віддалася в обійми теплого, м'якого й комфортного ліжка, про сон і відпочинок на якому мріяла, напевно, кожна доросла працююча людина під кінець виснажливого робочого дня. Скарлетт не була винятком, їй також нечасто випадав шанс добре відіспатися в шаленому круговерті домашніх клопотів, роботи та інших справ, через що вона як і більшість ділових людей страждала від хронічної втоми. Однак вона точно вже ніколи не могла уявити, що її власне ліжко може стати для неї місцем її смерті.
Наприкінці звичайного буднього дня Скарлетт лягла спати, причому заснула вона досить швидко, мелодрами, як завжди, чинили винятковий снодійний і заколисуючий ефект. Незабаром окремі частини її мозку активувалися і у свідомості Скарлетт почав програватись сон. Цього разу жереб її розуму випав на подію, яка сталася близько двох років тому. Свідомість дівчини витягла з пам'яті уривки спогадів того, як вона мчала в таксі, поспішаючи в аеропорт на літак, що вирушав із Філадельфії до Чикаго. Там мала відбутися чергова щорічна конференція з генетики та молекулярної біології. "CBBO" на той час відправляла Скарлетт Портер на ці збори вже вдруге, бо в минулий раз їй доволі успішно вдалося презентувати розробки їхньої компанії та підтримати авторитет усієї організації, як перед вітчизняними, так і перед іноземними колегами.
Скарлетт завжди вдавалося бути дуже граціозною, презентабельною і виточеною як ззовні, так і внутрішньо тримати планку на високому рівні, адже вона володіла чудовими ораторськими навичками і високим рівнем інтелекту і комунікабельності. Насамперед вона була чудовим фахівцем у своєму напрямку, але й не дозволяла собі схибити в інших галузях, з представниками яких їй доводилося спілкуватися. Вона була неймовірно практичною, що давало змогу Скарлетт швидко знаходити спільну мову і налагоджувати контакт з будь —якими вченими на цьому заході, нехай вона і закінчила університет і здобула ступінь магістра в галузі генної інженерії всього чотири роки тому.
Конференція включала в себе безліч кількість усних доповідей, стендових презентацій, семінарів, брифінгів та виставок, через що весь цей захід тривав аж чотири дні, за які Скарлетт доводилося проводити ледь не весь день на ногах, викладаючись на повну з метою досягти якомога більших результатів і виправдати надії керівництва на її перебування тут. Окрім того, що їй необхідно було зібрати інформацію про розробки інших компаній, налагодити контакт з потенційними партнерами, а також виконати безліч інших важливих завдань, завданням Скарлетт було гідно представити розробки її компанії шляхом особистого виступу на трибуні.
Їй вдалося гарно показати себе перед керівництвом компанії минулого року, цього разу дівчина також не мала наміру впасти в бруд лицем, не дивлячись на те, що проблеми почалися ще на самому початку її шляху. Від цієї конференції здебільшого залежала доля її кар'єри, у зв'язку з чим вона не соромилась постійно підганяти таксиста, коли вони тягнулися в заторі однією з центральних вулиць Філадельфії під час сильного снігопаду.
Скарлетт снилася та напружена поїздка в таксі, коли її нерви були напружені як струна, а страх запізнитися на літак змушував її несамовито ковзати в сидінні і щохвилини кидати погляди на циферблат наручного годинника. Пізніше вона не любитиме згадувати цей день, оскільки з цією історією у неї були пов'язані далеко не найприємніші емоції.
Вона вельми хвилювалася і нервувала, хоч і усвідомлювала, що спізнюється вона не зі своєї волі і її провини в цьому немає. У ніч перед днем вильоту почався сильний снігопад, через що більшість вулиць Філадельфії були вкриті восьмидюймовою товщею снігу. Сніг продовжував замітати вулиці і після світанку, через що весь снігоприбиральний транспорт міста був виведений на вулиці, щоб в інтенсивному режимі очищати дороги. Скупчення технічного транспорту на вулицях спровокувало величезні затори, в один з яких не пощастило потрапити і Скарлетт Портер, яка поспішала в міжнародний аеропорт Філадельфії на рейс, що відправлявся опівдні.
Вона намагалася поквапити таксиста, хоч і розуміла, що її спроби прискорити рух, коли їхня автівка перебувала в оточенні десятків інших автівок були безглуздими. Вона чудово розуміла, що від її дій нічого не залежить, проте Скарлетт просто не могла всидіти на місці. Увесь сон був наповнений вкрай неприємною атмосферою поспіху й хвилювання, Скарлетт була стурбована, стривожена й перебувала у панічному стані протягом усього сну. Вони тягнулися в нескінченному заторі, а єдине, що вона могла робити — це дивитися на годинник і відраховувати хвилини до відльоту, прикидаючи чи встигне вона на рейс.
Ще вчора вона точно розрахувала час, щоб зібратися вранці й дістатися до аеропорту вчасно, проте в її розрахунки ніяк не входив снігопад й величезні затори, що з’явилися на шляху. На неї чинила неймовірний тиск безвихідь ситуації, адже зараз, можливо, на кону стояла її кар'єра, принаймні в компанії "CBBO", однак залишати свою посаду і роботу в ній Скарлетт зовсім не хотілося. Ця важка і гнітюча атмосфера сновидіння ставала нестерпною, і в один момент Скарлетт почала відчувати її навіть фізично.
Поки вона сиділа ніби на голках, ковзаючи на задньому сидінні таксі і витягнувшись уперед, в намаганнях розгледіти протяжність затора попереду, Скарлетт почала відчувати, як їй стало бракувати повітря. Її дихальні шляхи немов чимось перекривалися, вона відчувала здавлювання в шийній ділянці. Спочатку Скарлетт розстебнула верхні ґудзики сорочки, а згодом попросила водія перекрити подачу гарячого повітря в салон. Тільки зараз вона помітила наскільки там було спекотно. Водій перекрив подачу теплого повітря, однак Скарлетт чомусь від цього краще не стало. З кожною секундою відчуття жахливого стискання в ділянці шиї відчувалося дедалі сильніше. Незабаром вона відкрила рот і вже намагалася ковтати повітря через нього, бо дихати через ніс стало практично неможливо.