Розділ перший «Початок історії»

• Автор : і так з чого би почати ? хм ну.. так стоп де сценарій?, ану ти
• Хтось : я ?
• Автор : так саме ти принеси мені сценарій !
• Хтось : але в нас не має сценарію !
• Автор : от дідько доведе ця вигадувати на ходу.. а стоп ти що це все читав читаче? Давай уявимо що ти не чув цього діалогу і звісно в нас «є сценарій» Хто поставив ці лапки? Ай біс з ними. Так в цьому всесвіті Амане – 24 роки а Феркс – 20 років
• Амане – ЕЙ АВТОРЕ!!
• Феркс – АВТОР!! Ти там не приохрінів?
• Автор – щось сталось дівчатка?
• Амане – Так сталося! Навіщо ти розповідаєш наш вік читачам ?
• Автор – це стандартна процедура
• Автор – так в мене не має на вас часу йдіть далі займатися чим займалися а то зітру вас з цієї історії!
• Дівчата – добре-добре
• Автор – кхм і так на чому я зупинився а точно все починається з міста «Ай» де проживала наша головна героїня…

• Бос – Так Амане тут така справа тут в нас завал з документами, ти б не могла затриматися на роботі а я тобі надбавку заплачу
• Амане – що знов? Я вже 3 дні нормально не спала
• Бос – Амане я тебе прошу
• Амане – ну добре
• Бос – дякую ти мене дуже виручила бла-бла-бла
• Амане  - звісно так * в думках – от чорт він мені і так майже не платить я тільки завдяки цим надбавкам і виживаю, так і знала що треба було розвивати своє хобі але ні.. батьки не вірили що можна на віртуальному хобі заробляти, і тепер я тут на відстійній низко оплачує мій роботі…*
• Бос – до речі Амане
• Амане – що ще ?
• Бос – до нас прибула новенька покажи їй тут все
• Амане  - ага старий лантух
• Бос – га? Ти щось сказала ?
• Амане – я сказала ланч ви взяли?
• Бос – дякую що нагадала
• Амане - *подумки -  щоб ти подавився*

• Автор – через хвилин 5 в порожній офіс де сиділа лишень Амана зайшла Inu Chan ( собако дівчина)  було чутно кожен її крок, з кожним кроком звук був голоснішим та чіткішим і в момент він зупинився…

• Феркс – доброго дня я н-новенька тут, мені сказала що тут хтось залишився і він мені тут все розкаже
• Амане – От лантух ледачий
• Феркс – Га ?
• Амане – ой та не звертай уваги сонечко, я трохи не в гуморі бо трохи не доспала, ходи за мною
• Феркс – Т-так
• Амане – ось твоє місце роботи, ось там кулер з водою, так як наші робочі місця поруч можеш звертатися якщо що
• Феркс – д-дякую
• Амане – та не стресуй ти так, все буде добре *щиро посміхнулась*
• Феркс – дякую за пораду

• Автор – саме з цього почався робочий тиждень Феркс, день за днем, все повторювалось і повторювалося, так пройшло 2 тижня після чого  під час закриття офісу стався діалог

• Амане – слухай
• Феркс  - га?
• Амане  - ти сьогодні не зайнята?
• Феркс – та начебто ні а ви щось хотіла?
• Амане  - та так.. просто вже 3 тиждень пішов, скоро зарплата прийде
• Феркс – ага і що ви пропонуєте зробити? 
• Амане – Ходімо за мною, сьогодні ми можем повеселитися

• Автор – Наші головні героїні вийшли з офісу й пройшовши 10 метрів Амане запропонувала Феркс..

• Амане  - Феркс  я знаю одне гарне місце ходь за мною
• Феркс  - але куди стійте зачекайте куди ви мене потягнули?
• Амане – А ось і вона Бар «На дні кухля»
• Феркс – ой … в мене тут справи не відкладні з’явилися
• Амане – ой Феркс ну не увічливо покидати старшу на одинці, до того ж, в барі в одиночку ходять лиш п’янчуги та депресивні люди, а я не така як і ти так що ходім
• Феркс  - Але ж..
• Амане  - та ходімо годі тупити *тягне за руку*

• Автор – наші гг зайшли в бар та сіли за стіл, Феркс випила 2 кухля пива а Амане пила-пила-пила… і наклюкалась в щент

• Амане  - Слуухааай Ферксику *ік* а ти доволі симпатична я б тебе віджарила б якби була чоловіком *ік*
• Феркс – Що … щ-що ви кажете? пані Амане ви точно п’яні я віднесу вас до дому

• Автор – Феркс взяла Амане на спину та понесла її до себе до дому дорога була нелегка так як хвіст Амане був доволі довгим через що плутався під ногами але з горем навпіл вона дотягнула Амане до себе в квартиру на третій поверх, вона поклала цю п’яну змійку на ліжко а сама пішла спати на диванчик, так і пройшла ніч але не забувайте що в нас є і ранок хі-хі .

• Феркс - *позіхає* доброго раночку та чому так важко груді
• Амане - *ледь промовляв* доброго раночку Ферксику
• Феркс – що ви.. пані Амане  перед початком нашого діалогу я вас попрошу вас злізти з мене…
• Амане – але Ферксику ти така тепленька
• Феркс – я попрошу вас так мене не називати ми як не як колеги… стриваймо … колеги дідько!! Ми запізнюємося на роботу треба швиденько збиратися!
• Амане – Ферксику ти суперечиш поняттю що субота та неділя вихідні
• Феркс - … а ну точно фух *витирає піт з чола* так може ви вже врешті решт злізете з мене?
• Амане – ну ферксику *занурює своє обличчя в груди Феркс* я ж холоднокровна і мені стало дуже холодно в своєму ліжечку і я на інстинктах пішла туди де тепліше а нічого окрім тебе я не відчула .
• Феркс - *глибокий вдих-видих* це все звісно добре… але може ви вже нарешті приберете своє обличчя від моїх грудей
• Амане – ну добре *прибрала своє обличчя*
• Феркс - *легенький короткий стогін* ах . . .
• Амане - . . .
• Феркс – д - дякую що прибрали обличчя 
• Амане – нема за що …
• Феркс – вам викликати таксі чи… ви ще тут погостюєте?
• Амане – та я напевно ще трохи у тебе погостюю
• Феркс – вам чаю?
• Амане – а у вас є карка де чай?
• Феркс – так є трохи
• Амане – тоді мені його будь ласка

• Автор – так наші дівчатка сіли пити карка де чай та розповідати про своє життя, смішні випадки і тому подібне аж до моменту поки Феркс не спитала за родину Амане.

• Феркс – *якась розповідь була перед цим*  ось така історія уяви
• Амане – нічого собі ось це та..
• Феркс – а в тебе є якісь забавні історії  з твоєю родиною?
• Амане - *стиснула чашку чаю двома руками*, *глибокий видих* нажаль в мене не так то і багато спогадів про них, *стиснула чашку сильніше* все що я можу згадати з ними це кілька моментів – як вони читали мені казки на ніч . Як ми грались гралися на майданчику до того випадку…
• Феркс – а що за випадок… якщо тобі не складно розповісти
• Амане – добре… тобі розповім – діло було восени, так як ти вже знаєш що ми
  Ламії холоднокровні і нам потрібні джерела тепла тож в нас стояв котел в будинку і доволі старі труби опалення й старюща помпа, я це запам’ятала немов це відбулося вчора - я гралася на дворі поки мої батьки були в будинку та спостерігали за мною із вікна. Відбувся вибух і моїх батьків відкинуло через вікно і їх поришитувало всім тим сміттям що летіло з вікон *почали текти сльози*  я від переляку впала на землю, після випадку приїхала комісія і переглянула що саме вибухнуло, вони сказали що закупорились труби і накрилась помпа, і через те що там було 2 котли які не дуже правильно стояли котел який працював не мав змоги віддати гарячу воду і взяти холодно через що і вибухнув…

• Автор – Феркс почувши цю історію на побачивши сльози на обличчі Амани вхопила та обійняла її та зі сльозами на очах промовила

• Феркс - *гладить Аману по голові* я звісно не заміню тобі батьків, та і минуле не змінити, я бачу на тобі ці кайдани минулого які тягнуть тебе до долу, і я розділю їх з тобою заради того аби ти могла якомога частіше посміхатися та бути щасливою як сьогодні.
• Амане – д-дякую.

• Автор – Амана ніяк не могла розраховувати таку реакцію на історію про її батьків, для неї така чесність була в новинку, вона бачила в очах Феркс себе… себе минулу… в її грудях немов щось знов запалало та заповнило теплом, те що згасло в той злополучний день .